24 травня 2017 року м. Київ К/800/5123/17
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г., Горбатюка С.А.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року по справі №2а-1595/11 за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області (правонаступник управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області) про зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із заявою про встановлення контролю за виконанням судового рішення, в якій на підставі ст. 267 КАС України просила: зобов'язати начальника (або особу, яка його замінює) Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, подати у строк до 01.11.2016 року до суду звіт про виконання постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011 року по справі № 2а-1595/2011 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії,
Заява обґрунтована тим, що 07.06.2011 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області була винесена постанова про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вищезазначена постанова була переглянута в порядку апеляційного провадження 21.11.2014 року. Станом на 03.10.2016 року постанова суду не виконана відповідачем, тобто не виконується більше двох років, позивач на сьогоднішній день отримує мінімальну пенсію, тобто кожного місяця відповідач порушує права позивача.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями ОСОБА_1 звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та встановити контроль за виконанням судового рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 7 червня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений частково. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області у відмові в перерахунку та виплаті позивачу пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22 серпня 2010 року по 1 червня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачені ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством, з 22 серпня 2010 року по 1 червня 2011 року, з урахуванням раніше виплачених сум за вказаний період. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року частково задоволено апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області. Постанова суду першої інстанції змінена, виключено з резолютивної частини другого та третього абзацу кінцеву дату „1 червня 2011 року". В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.
ОСОБА_1 29.08.2016 року звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із заявою про видачу виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-1595/11 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїл Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок, призначення та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності.
Також, ОСОБА_1 07.09.2016 року звернулась до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа № 2а-1595/2011. Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.09.2016 року був поновлений пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа № 2а-1595/2011, виданого 30.08.2016 року Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області до виконання за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ізмаїл Одеської області про зобов'язання здійснити перерахунок, призначення та виплату недоотриманих сум пенсії по інвалідності.
Розпорядженням Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області № 121561 від 23.01.2015 року був здійснений перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі постанови Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.06.2011 року.
У заяві, поданій у порядку, визначеному у ст. 267 КАС України, ОСОБА_1 ініціювала питання про застосування заходів судового контролю за виконанням судового рішення після постановлення судового рішення у справі по суті.
Відмовляючи в задоволенні заяви суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що положеннями ст. 267 КАС України визначені два окремі способи судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого не на користь суб'єкта владних повноважень: зобов'язання останнього подати звіт про виконання судового рішення, що здійснюється судом під час ухвалення постанови за наслідками вирішення спору по суті, а також визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання судового рішення, що здійснюється за ініціативою позивача після розгляду справи.
Згідно ч. 9 ст. 267 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду. Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.
У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно п.п. 10, 10.12. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 року "Про судове рішення в адміністративній справі", резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його (її) задоволенні повністю або частково, чи залишення його (її) без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
З метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обов'язок на суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення (частина перша статті 267 КАС України).
Оскільки питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень відповідача у справі подати суду звіт про виконання постанови суду вирішується цією ж постановою при розгляді справи по суті, а не на підставі заяви позивача після завершення розгляду справи, а також питання про накладення штрафів за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту, вирішуються при наявності зазначення у постанові суду, якою справу було вирішено по суті, про необхідність подання звіту щодо її виконання, а не за ініціативою позивача за заявою про контроль за виконанням судового рішення після його ухвалення, суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні заяви у відповідності до положень статей 163, 267 КАС України.
Колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин та обґрунтовано застосували норми матеріального та процесуального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б призвели до ухвалення незаконного рішення судами першої та апеляційної інстанцій, не вбачається.
Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: