26 травня 2017 року м. Київ К/800/12908/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Київській області, Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 12 січня 2016 про визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню через службову невідповідність; рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону про відхилення скарги позивача на рішення Атестаційної комісії; наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від від 19 лютого 2016 року№83 о/с в частині звільнення позивача з посади; поновити ОСОБА_1 на службі із наданням відповідної посади; стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу та зобов'язати внести зміни до трудової книжки із зазначенням причин поновлення на службі. Посилаючись на те, що атестацію проведено за відсутності правових підстав, а її висновки є упередженими та не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, просив суд задовольнити позов.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення (висновок) Атестаційної комісії №4 Головного управління Національної поліції в Київській області, оформлене протоколом від 12 січня 2016 року ОП№15.00000122.0011264, в частині невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 лютого 2016 року №83 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції, поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді помічника чергового Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області та стягнуто 23 539,67 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії Головного управління Національної поліції в Київській області щодо проведення атестації ОСОБА_1
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та неправильно застосував норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.
Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.
Як встановлено судами, наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду помічника чергового Фастівського відділення поліції Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області в порядку переатестації, з присвоєнням спеціального звання «старший сержант поліції».
Наказами Головного управління поліції в Київській області від 18 листопада 2015 року №10, від 23 листопада 2015 року №16 «Про створення атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Київській області» та наказом Головного управління поліції в Київській області від 21 грудня 2015 року №68 «Про внесення змін до наказу ГУ від 23 листопада 2015 року №16» затверджено склад атестаційних комісій та прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління.
У січні 2016 року Атестаційною комісією № 4 Головного управління Національної поліції в Полтавській області проведено атестування ОСОБА_1, за результатами якого члени атестаційної комісії вирішили, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції, про що складено протокол ОП № 15.00000122.0011264.
В подальшому, на підставі висновків атестації, наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 23 лютого 2016 року № 83 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).
Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.
Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.
Як встановлено судами, атестацію позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, приписи частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.
Крім того, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Вирішуючи спір, суди встановили, що наказ Головного управління Національної поліції України в Київській області від 07 листопада 2015 року № 1 о/с, яким ОСОБА_1 призначено на посаду, в порядку переатестації, з присвоєнням спеціального звання «старший сержант поліції», не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на посаду, а тому питання про відповідність ОСОБА_1 вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу.
Враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, суди дійшли висновку, що атестування ОСОБА_1 проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.
Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.
Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зміст атестаційного листа ОСОБА_1, складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.
Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).
Разом з тим, аналізуючи надані документи та перевіряючи обставини справи, суди встановили, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.
За таких обставин, суди дійшли висновку, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення та наказ про звільнення підлягають скасуванню, а позов задоволенню частково.
У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 грудня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2017 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук