17 травня 2017 року м. Київ К/800/8688/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №813/3852/14 (876/9512/14) за позовом Приватного підприємства «Олімп Плюс» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016, позовні вимоги Приватного підприємства «Олімп Плюс» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Буська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області 17.03.2017 звернулася з касаційною скаргою та клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з огляду на те, що наведені у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, оскільки належних доказів щодо неможливості для звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у визначений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строк суду не надано, та надано відповідачу строк на усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху. При цьому було зазначено, що на підтвердження поважності пропуску процесуального строку слід надати докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк визначений законом.
Вказана ухвала Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 була отримана відповідачем 04.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102918875449.
На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.03.2017 відповідачем надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в якому порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження, в якому наведено обставини щодо відсутності належного фінансування з Державного бюджету України для сплати судового збору.
На підтвердження обґрунтованості наданого клопотання податковим органом надано докази, які були долучені до касаційної скарги, а саме: довідки про обсяг асигнувань станом на 01.12.2015, на 01.01.2016, на 01.02.2016 та на 01.03.2016, а також довідки про обсяг асигнувань станом на 20.01.2017, 08.02.2017, 31.03.2017.
Наведені відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій підстави пропуску такого строку суддею-доповідачем не визнаються поважними, з огляду на наступне.
Надані податковим органом копії довідок про обсяг асигнувань за період з грудня 2015 року по березень 2016 року не підтверджують обставин щодо неможливості звернутися до суду касаційної інстанції із здійсненням сплати судового збору у строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки оскаржувана ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 набрала законної сили з моменту складення повного тексту - 22.03.2016, а тому період оскарження такого судового рішення почався лише з 22.03.2016.
Враховуючи те, що сплату судового збору здійснено відповідачем у листопаді 2016 року (до касаційної скарги долучено платіжне доручення від 25.11.2016 № 797 в сумі 3737,16 грн.), то надані копії довідок про обсяг асигнувань за період з січня по березень 2017 року також не підтверджують обставин щодо неможливості здійснити сплату судового збору з метою звернення з касаційною скаргою у строк, встановлений частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Податковим органом не надано доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору у справі №813/3852/14 (876/9512/14) фінансування з Державного бюджету України з квітня 2016 року до моменту звернення з касаційною скаргою вдруге. Не обґрунтовано також підстав звернення з касаційною скаргою вдруге у березні 2017, в той час, коли сплата судового збору відбулася у листопаді 2016 року.
Належними доказами поважності підстав пропуску значного строку на касаційне оскарження, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за звернення до суду з касаційною скаргою, є докази, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій податкового органу, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на касаційне оскарження у даній справі у найкоротші строки.
Відповідно до частини третьої статті 214 та частини шостої статті 108 КАС України касаційна скарга повертається особі, що її подала, якщо цією особою не усунуто недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Згідно з частиною шостою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення касаційної скарги не позбавляє права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з дотриманням строків на касаційне оскарження судових рішень.
Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 3 ст. 108 КАС України,
1. Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2014 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №813/3852/14 (876/9512/14) за позовом Приватного підприємства «Олімп Плюс» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути.
2. Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити відповідачу.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна