10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
іменем України
"29" травня 2017 р. Справа № 806/2554/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Подік" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2017 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Подік" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови про накладення штрафу ,
В листопаді 2016 року Приватне підприємство "Подік" звернулось в суд з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області про скасування постанови від 14.11.2016 №53-ю/4-12/4555/16. про накладення штрафу 66250,00 грн. за порушення у сфері містобудівної діяльності.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у позові ПП "Подік" відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржило в апеляційному порядку ПП "Подік". Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не дав правильної правової оцінки тому, що посадові особи позивача не були присутні ні при проведенні перевірки, ні при складанні протоколу, ні при винесенні оскаржуваної постанови. Крім того, заявник вказує, що на його думку, відповідачем було допущено ряд процедурних порушень.
З огляду на викладене, заявник просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил дійсно мало місце, як наслідок, суд погодився з доводами відповідача щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови №53-ю/4-12/4555/16 .
Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком погодитися не може, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 533).
Відповідно до п. 6 Порядку № 533 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів
Відповідно до ч.3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки визначено ч. 4 ст. 41 названого Закону, в тому числі складати акти, виносити обов'язкові до виконання приписи та накладати штрафи.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 685 від 28.09.2016 "Про затвердження плану перевірок об'єктів будівництва на IV квартал 2016 року" та наказу № 749 від 25.10.2016 "Про продовження терміну проведення планової перевірки" в період з 10.10.2016 - 31.10.2016 посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було проведено планову перевірку на об'єкті: "Реконструкція існуючих будівель майстерні та складів під цех по виробництву засобів захисту рослин та мікродобрив і складів для зберігання сировини і продукції, що виготовляється (в об'ємі 101-300 тон) вул. Зашвай, 82 с. Швайківка, Бердичівській район".
Згідно договору генерального підряду №8 на будівництво від 28.03.2016, підрядником на зазначеному об'єкті є ПП "Подік".
04.10.2016 ПП "Кемілайн Агро" подало до Державної архіректурно-будівельної інспекції України заяву про внесення змін на дозвіл на виконання будівельних робіт, у зв'язку зі зміною генерального підрядника (підрядника) на товариство з обмеженою відповідальністю "АртХаус".
Станом на 31.10.2016, на об'єкті (дільниця фасування готової продукції, склад готової продукції) ПП "Подік" виконано ряд будівельних робіт, перелік яких наведено у акті.
Під час перевірки встановлено, що позивачем здійснюється ведення загального журналу робіт з порушенням вимог встановлених ДБН А.3.1-5- 2009 "Організація будівельного виробництва". Крім того, акти на закриття прихованих робіт складаються всупереч вимогам зазначеного вище ДБНу. Зокрема, форма наданих актів не відповідає вимогам ДБН А.3.1-5-2009; в наданих актах не зазначено представника проектної організації, який приймає участь під час прийняття прихованих робіт та відсутній його підпис; в актах не зазначено креслення згідно яких виконувалися будівельні роботи; перелік наданих актів не відповідає вимогам додатку № Л до ДБН А.3.1-5-2009, що є фактом виконання наступних будівельних робіт без проведення огляду попередніх прихованих робіт. Відсутні акти на закриття прихованих робіт: прийняття змонтованої та підготовленої до бетонування опалубки, акт на бетонування, прийняття закінчених бетонних конструкцій; прийняття змонтованої та підготовленої до бетонування опалубки, акт на бетонування монолітного поясу, прийняття закінчених бетонних конструкцій.
Крім того, на об'єкті будівництва (склад готової продукції) влаштовано опори колон по осі Б які не відповідають проектній документації. Під колонами по осі З (Б) в складі готової продукції гайки болтів стикаються нещільно з площиною елементів конструкцій, відсутні контргайки, які передбачені проти розгвинчування гайок, які нещільно стикаються з площинами елементів конструкцій. Також, ПП "Подік" не надано документації, яка пред'являється при прийманні змонтованих сталевих конструкцій та повинна містити: заводські сертифікати на поставлені сталеві конструкції; документи про узгодження відхилень від технічної документації, які були допущені при виготовленні і монтажі; документи (сертифікати, паспорти тощо), що засвідчують якість матеріалів (сталі, сталевих канатів, металевих виробів, електродів, електродного дроту та інших зварювальних матеріалів, а також матеріалів для фарбування), використаних під час монтажу і які ввійшли до складу споруди; дані про результати геодезичних вимірів при перевірці сітки осей фундаментів і установці конструкцій; акти випробування сталевих конструкцій; документи про контроль якості зварних з'єднань; описи посвідчень (дипломів) про кваліфікацію зварювальників, котрі виконували зварювання конструкцій під час монтажу; акти на фарбування, яке виконувалось під час монтажу і які ввійшли до складу споруди.
31.10.2016 відповідачем було складено акт, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 266/16-к.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач заперечує факт присутності свого представника під час проведення згаданої перевірки. Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів дійсної присутності представника. Колегія суддів не може погодитись із висновком суду про доведеність факту присутності представника позивача при перевірці, виходячи із тексту акту перервірки (п.16) за змістом якого "ПП"Подік" було пред"явлено загальний журнал робіт".
Як вбачається із змісту акту, представник позивача відмовився підписати акт. Разом з тим, в акті не міститься жодних застережень з приводу відмови названої особи від отримання примірника акта, який як зазначає відповідач, був направлений позивачу засобом поштового зв'язку разом із винесеним за наслідками перевірки приписом та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Проте, жодних беззаперечних доказів присутності представника позивача, а також дійсного направлення на адресу останнього зазначених документів відповідачем суду не надано.
Такі дії контролюючого суб'єкта не відповідають вимогам пункту 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, згідно з яким якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припис, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Також матеріали справи свідчать про те, що відповідач не скористався вказаним правом під час перевірки позивача та не витребовував саме у позивача, як виконавця будівельних робіт документацію з усіма внесеними до неї змінами. Колегія суддів зауважує, що висновки про порушення позивачем законодавства у сфері містобудівної діяльності щодо відхилень від проектної документації на збудованому об'єкті зроблені контролюючим суб'єктом на основі отриманих від представника замовника будівництва (ПП "Кемілайн Агро" ) документів.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу і на таке.
Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом N 208/94-ВР визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244.
Відповідно до пунктів 2,4 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).
Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком.
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п. 10, 11, 13, 15).
Відповідно до ст.. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В порушення зазначеного Порядку, протокол про правопорушення складений щодо директора ПП "Подік" ОСОБА_1 за відсутності останнього, що позбавило його ознайомитись з правами та обов"язками, надати пояснення, подати докази , скористатись послугами адвоката тощо.
Виходячи з наведеного, суд встановив, що всупереч вимог чинного законодавства, позивача не було повідомлено про проведення перевірки,перевірку проведено без залучення позивача в якості суб'єкта, що підлягає перевірці, відповідач встановив факт порушення ним законодавства у сфері містобудівної діяльності, виніс щодо нього протокол, припис та постанову по справі про адміністративне правопорушення у його відсутності.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Інспекції винесена необґрунтовано, оскільки відповідачем не було враховано всіх обставин, що мають значення для її прийняття, а також не враховано право особи на участь у процесі прийняття рішення, що є підставою для її скасування та задоволення позовних вимог.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають задоволенню, в той же час висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення, не відповідають обставинам справи, судом прийняте рішення за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи та із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.
Підсумовуючи викладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції всупереч вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, в силу яких судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, при цьому судом прийняте рішення за неповного з"ясування обставин, що мають значення для справи та із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Подік" задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" березня 2017 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою позов Приватного підприємства "Подік" до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекціх у Житомирській області задовольнити.
Постанову №53-ю/4-12/4555/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 листопада 2016 року, якою Приватне підприємство "Подік" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"з накладенням штрафу у розмірі 62 500 грн.,- визнати протиправною і скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнуваньУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області на користь Приватного підприємства "Подік" 2893 грн.80 коп.понесених витрат на сплату судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "31" травня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Приватне підприємство "Подік" майдан Смолянський, 3,м.Житомир,10002
3- відповідачу/відповідачам: Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області м-н С.П.Корольова,12,м.Житомир,10014
4-третій особі: - ,