10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк І.І.
Суддя-доповідач:Франовська К.С.
іменем України
"29" травня 2017 р. Справа № 281/686/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Франовської К.С.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання Лібеги С.О.,
представника позивача,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "05" квітня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області третя особа- Лугинська районна державна адміністрація Житомирської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії ,
В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій щодо відмови виплатити різницю між виплаченою компенсацією за зданий на баланс сільської ради будинок в с.Бовсуни Лугинського району з урахуванням інфляції за період з грудня 2009 року по вересень 2016 року та забов"язання виплатити суму індексаціїї вартості, яка складає 140977 грн.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2017 року у позові ОСОБА_3 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив її, подавши до Житомирського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з відшкодуванням понесених судових витрат. Апеліційна скарга мотивована тим, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 року № 755 «Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій» у разі коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З наявних в справі доказів вбачається, що позивачу на праві приватної власності належав жилий будинок з господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 Лугинського району, Житомирської області, який 25 грудня 2013 року був прийнятий на баланс Бовсунівської сільської ради Лугинського району Житомирської області спеціально створеною для цього комісією.
Згідно висновку оцінювача про вартість об'єкта незалежної оцінки від 25 грудня 2013 року, вартість домоволодіння позивача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 склала 155 948,00 грн. Вказану суму коштів позивач отримав 19 вересня 2016 року.
У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до третьої особи- Лугинської райдержадміністрації із заявою про виплату йому 140977 грн. різниці у вартості компенсації за зданий будинок, посилаючись на інфляційні процеси ( 190,4% інфляція) в період між здачею будинку на баланс сільради ( грудень 2013 р.) і отриманням компенсації ( 19 вересня 2016 року).
Листом №Б-245/14 від 15.11.2016 року Лугинська районна державна адміністрація у виплаті інфляційних сум позивачу відмовила (а.с.5).
Дана відмова стала підставою для звернення позивача в грудні 2016 року до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір та відмовляючи ОСОБА_3 у позові, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація за втрачене нерухоме майно, яке належало позивачу, не підлягає індексації до Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 року.
Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Так, до 18.11.2009 року порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно було урегульовано Положенням "Про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 755 від 15.07.1997 року.
Згідно приписів ч.1 п.8 даного Положення у разі, коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації.
Розмір нарахованої грошової компенсації, також, підлягав перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем, спадкоємцем з поважних причин.
Постановою Кабінету Міністрів України №1243 від 18.11.2009 р. затверджено новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, дія якого поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.
Даним Порядком не передбачається нарахування індексації за втрачене майно.
Як встановлено судом першої інстанції, позивача став на чергу для отримання грошової компенсації за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, під час дії Порядку, який затверджено постановою КМУ №1243 від 18.11.2009 року, а тому норми Положення №755 від 15.07.1997 року не розповсюджуються на вказані правовідносини.
Що стосується вимог позивача про стягнення втрачених грошових сум внаслідок інфляційних процесів в період з грудня 2013 року по вересень 2016 року, то вони є безпідставними, оскільки грошова компенсація за втрачене нерухоме майно за чинним законодавством не є об"єктом індексації у зв"язку з інфляцією.
Що стосується доводів апеляційної скарги щодо права на донарахування індексації вартості за втрачене нерухоме майно із застосуванням коефіцієнтів 1,18 та 1,34 вартості об"єктів житлового фонду, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Ще до постановки на чергу для отримання компенсації, Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 100 від 27.02.2008 року, проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,18 станом на 01.012008 року, Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №133 від 31.03.09 року проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,34 станом на 01.01.09 року.
Однак, питання донарахування індексації вартості за втрачене домоволодіння житлового фонду з застосуванням коефіцієнтів 1,18 та 1,34 не було предметом позову ОСОБА_3 і судом, виходячи з приписів ч.2 ст.11 КАС України щодо меж позовних вимог.
Якщо позивач, звертаючись до суду, мав на меті отримати таке донарахування, то ним обрано неправильний спосіб захисту порушеного права.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до перерконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від "05" квітня 2017 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.С. Франовська
судді: Т.В. Іваненко
Л.В. Кузьменко
Повний текст cудового рішення виготовлено "29" травня 2017 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_2
3- відповідачу/відповідачам: Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області вул.Червона Гірка,21,смт.Лугини,Житомирська область,11301
4-третій особі: Лугинська районна державна адміністрація Житомирської області - вул.К.Маркса, 4,смт.Лугини,Лугинський район, Житомирська область,11301,