Справа № 802/295/17-а
Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
24 травня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Сапальової Т.В. Матохнюка Д.Б. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
представника позивача: Кайдашова В.С.
представника відповідача: Охрімовського Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
в лютому 2017 року позивач - приватне підприємство "Фірма "Бершадь Агроплюс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09.03.2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що ПП "ФІРМА "БЕРШАДЬ АГРОПЛЮС" на праві власності належать транспортні засоби, зокрема:
TOYOTA HIGHLANDER, універсал-В легковий, реєстраційний номер АВ8831СА, об'єм двигуна 3456 куб.см, 2013 року випуску, дата реєстрації 06.03.2014 року (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САТ 838840);
TOYOTA LAND CRUISER 200, універсал-В легковий, реєстраційний номер АВ3330АЕ, об'єм двигуна 4461 куб.см, 2011 року випуску, дата первинної реєстрації 06.01.2012 року, дата реєстрації 14.11.2014 року (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу СХХ 517895);
HONDA PILOT, універсал-В легковий, реєстраційний номер ВН6038ЕН, об'єм двигуна 3471 куб.см, 2012 року випуску, дата реєстрації 09.10.2012 року (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САО 253836);
HONDA CROSSTOUR, хетчбек-В, реєстраційний номер АВ0510ВХ, об'єм двигуна 3471 куб.см, 2013 року випуску, дата реєстрації 05.06.2013 року (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу САР 059123).
Судом першої інстанції також встановлено, що позивачем на протязі 2015 року сплачено транспортний податок в загальній сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 342 від 11.03.2015 року на суму 25000,00 грн., № 324 від 23.07.2015 року на суму 25000,00 грн., № 1767 від 27.10.2015 року на суму 25000,00 грн., № 2240 від 24.12.2015 року на суму 25000,00 грн.
В подальшому, вважаючи, що грошове зобов'язання по транспортному податку було сплачено помилково, ПП "ФІРМА "БЕРШАДЬ АГРОПЛЮС" 11.01.2017 року звернулось із заявою Вих. № БА-1101-1 до Вінницькій ОДПІ, в якій просило повернути суму 100000,00 грн. сплаченого транспортного податку за 2015 рік на його розрахунковий рахунок.
Однак, розглянувши заяву ПП "ФІРМА "БЕРШАДЬ АГРОПЛЮС" про повернення сплаченого транспортного податку, Вінницька ОДПІ надала відповідь від 27.01.2017 року №1217/10/12-04 з повідомлення про залишення вказаної заяви без виконання.
Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Податкового кодексу України, Закону України №71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).
01.01.2015 року набрав чинності Закон України №71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким, шляхом викладення в новій редакції ст.267 ПК України, введено новий податок - транспортний податок.
Відповідно до пп. 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 Кодексу платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Кодексу є об'єктами оподаткування.
Як зазначено вище, об'єктом оподаткування, Податкового кодексу України (в редакції чинній станом на 01.01.2015 року), стали легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Відповідно до пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
При цьому, згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.8.2 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України сума визначеного транспортного податку сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи № 71-VIII від 28.12.2014 року не змінює вид податку, а запроваджує новий податок, який в свою чергу підлягає сплаті з 01.01.2015 року.
Таким чином, посилання позивача на Рішення 59 сесії 6 скликання Вінницької міської ради № 1984 від 23.01.2015 року до уваги не приймаються, у зв'язку з тим, що рішення органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами ПК України.
Відповідно до п. 4.1.9. ст. 4 ПК України, стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Принцип стабільності застосовується у разі внесення змін до елементів податків, а не при прийнятті нових податків. Пунктом 7.3 ст. 7 ПК України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Колегія суддів критично оцінює посилання позивача на положення пункту 12.3.4 ст. 12 ПК України, яким передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період), зазначаючи наступне.
Так, положеннями підпункту 12.3.5. пункту 12.3ст. 12 ПК України зазначається, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу.
При вирішенні питання про співвідношення цих норм в правовому регулюванні місцевих податків, які є обов'язковими згідно з ПК, норма підпункту 12.3.5 є спеціальною. У зв'язку з цим транспортний податок, як обов'язковий місцевий податок, підлягає сплаті, виходячи з норм ст. 267 ПК, починаючи з 01.01.2015 року, безвідносно до прийняття місцевою радою рішення щодо цього податку в порядку, встановленому підпунктом 12.3.4 пункту 12.3.4 ст. 12 ПК.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що питання сплати транспортного податку визначаються виключно Податковим кодексом України, а тому в даному випадку, рішення органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платника сплачувати податки та збори.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, оскільки відповідач, при залишенні без виконання заяви ПП "ФІРМА "БЕРШАДЬ АГРОПЛЮС" про повернення помилково сплаченого грошового зобов'язання (транспортного податку) у 2015 році діяв правомірно та у межах повноважень.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення в силі постанови суду І інстанції.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 30 травня 2017 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Сапальова Т.В. Матохнюк Д.Б.