23 травня 2017 р.Справа № 525/1144/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2017р. по справі № 525/1144/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії та зобов'язання відповідача відновити виплату пенсії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.
- зобов'язати Великобагачанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області відновити виплати ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.
Постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2017 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, просив справу слухати в його відсутність.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою, а відтак такою, що підлягає скасуванню.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити апеляційну скаргу без задоволення та постанову суду першої інстанції залишити без змін, просить справу слухати за її відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 працює на посаді судді Великобагачанського районного суду Полтавської області та з 14.09.2008 року перебуває на обліку у Великобагачанському об'єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області і отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Позивачу стало відомо про зупинення виплати пенсії, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою про поновлення її виплати.
Листом № Л24 від 08.08.2016 року Великобагачанське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області відмовило у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1, посилаючись на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким було тимчасово з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених, зокрема, Законом України № 2453-VI, зупинено виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійне забезпечення громадян України, в тому числі порядок призначення та виплати пенсії, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовими актами.
01.04.2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року, яким внесено зміни до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ та визначено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються.
Як передбачено п. 5 Прикінцевих положень Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
Оскільки Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII не скасовано, його положення не визнано неконституційними, а до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI.
Таким чином, з 01.06.2015 року особи, яким пенсії (довічне грошове утримання) призначаються, зокрема, згідно з Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI, втратили право на пенсійне забезпечення відповідно до вказаного Закону, і з цієї дати їм повинна бути відновлена виплата пенсії за віком, призначена відповідно до Закону України « Про державну службу» № 889-VІІІ.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача та визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року та зобов'язання відповідача відновити виплати позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 01.06.2015 року по 31.12.2015 року.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 21.03.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Великобагачанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.
Постанову Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.03.2017р. по справі № 525/1144/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.