23 травня 2017 р.Справа № 816/1151/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/1151/16
за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області
до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628
про тимчасову заборону діяльності,
Позивач, Державної екологічної інспекції в Полтавській області, звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського комунального автотранспортного підприємства 1628, в якому просила про тимчасову заборону діяльності в частині використання Полтавського міського звалища твердих побутових відходів, що розміщене у відпрацьованому піщаному кар'єрі на території Ковалівської сільської ради Полтавського району (урочище Триби) с. Макухівка) до належного виконання п. п. 2-4, 10, 18-19 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 39-09-21 від 18.05.2013 року, а саме до: розроблення розділу «Оцінка впливу на навколишнє середовищ» (далі - ОВНС) та отримання висновку державної екологічної експертизи на розміщення та використання міського звалища ТПВ (далі - MBB); приведення експлуатації міського звалища ТПВ у відповідність до Правил експлуатації полігонів побутових відходів зокрема, облаштувати звалище дизбар'єром для дезінфекції коліс транспортних засобів та припинити збирання вторинної сировини на території звалища ручним способом; ведення первинного поточного обліку утворення та руху відходів по встановленій формі № 1-ВТ відходів; відновлення межі міського звалища ТПВ у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серія ІІ-ПЛ № 003481 від 23.02.1996 року; визначення площі самовільно зайнятої земельної ділянки та отримання документів, що посвідчують право користування нею.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року по справі № 816/1151/16 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що оскаржувана постанова не відповідає нормам чинного законодавства, що полягає у порушенні норм матеріального та процесуального права, постанова є необґрунтованою та незаконною, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Полтавське КАТП 1628 зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 03351823. Відповідно до наказу Держекоінспекції № 154/01-03 від 13.07.2016 року направлення № 154/01-01-14 від 13.07.2016 року (а.с. 35, 37), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Полтавської області Хоменком С.В. 14-15.07.2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Полтавського КАТП 1628.
Результати перевірки оформлені актом № 155/01-01-14 від 15.07.2016 року у якому вказано на невиконання відповідачем вимог припису Держекоінспекції № 39-09-21 від 18.05.2013 року, чим порушено вимоги ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.
Як визначено ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно до ч. 4 ст. 4 вищевказаного Закону, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду з даним позовом Держекоінспекція посилається на приписи ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Відповідно до вказаної норми Закону, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Крім того, згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Аналізуючи наведені положення Закону, колегія суддів зазначає, що за судовим рішенням можуть бути призупинені лише виробництво (виготовлення) або реалізація суб'єктами господарювання продукції, виконання робіт, надання послуг.
За таких обставин, на підставі судового рішення може бути зупинено або окрему стадію технологічного процесу щодо виробництва (виготовлення), реалізації суб'єктом господарювання продукції (робіт, послуг); або ж відповідний технологічний процес загалом.
Водночас в цілому діяльність суб'єкта господарювання за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області на підставах визначених в акті перевірки від 15.07.2016 року не може бути зупинена у судовому порядку, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Поданий Держекоінспекцією позов містить вимогу про зупинення діяльності Полтавського КАТП 1628 в частині використання Полтавського міського звалища твердих побутових відходів, що розміщене у відпрацьованому піщаному кар'єрі на території Ковалівської сільської ради Полтавського району (урочище Триби) с. Макухівка) без конкретизації того, про які саме виробничі цикли (технологічні процеси) господарської діяльності підприємства йдеться.
Позивачем не ставиться питання щодо зупинення виконання конкретних робіт/послуг у межах господарської діяльності відповідача. Обґрунтування таких заходів позивач вказує лише з посиланням на акт перевірки, де вказано про невиконання вимог припису Держекоінспекції № 39-09-21 від 18.05.2013 року, чим порушено вимог ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 8, 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в той же час не надають обґрунтувань в частині власне повного зупинення використання вказаного вище звалища, що, на думку інспектора, відбувається з порушенням.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04.11.2011 року затверджено Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, п. 6.14 якого визначено, що Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право, у тому числі, приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції.
Згідно з п. 6.15 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності.
Як передбачено ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.
В ході судового розгляду копії відповідних розпорядчих документів надано не було.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції, повне або часткове зупинення реалізації продукції, повне або часткове зупинення виконання робіт, повне або часткове зупинення надання послуг.
При цьому, вищенаведеними нормами передбачено право органу державного нагляду (контролю), у разі необхідності вжиття інших заходів, крім визначених законом, застосування яких відбувається за рішенням суду, скласти відповідний розпорядчий документ щодо вжиття заходів реагування для усунення порушень, виявлених під час перевірки, та звернутись до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
В силу положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Проте, з урахуванням наведеного вище заявлені позивачем вимоги не відповідають нормі закону, на підставі якої останній звертається до суду з даним позовом.
У свою чергу, завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, а завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень суб'єктами владних повноважень.
Отже, у адміністративного суду відсутні повноваження самостійно визначати спосіб застосування заходів реагування до суб'єктів господарювання у сфері державного нагляду (контролю), оскільки такий контролю мають здійснювати уповноважені органи.
Підставою для ухвалення судового рішення про застосування до суб'єкта господарювання заходів реагування шляхом зупинення виробництва продукції є порушення таким суб'єктом вимог чинного законодавства, встановлені за результатами державного нагляду (контролю) та відображені у акті уповноваженого контролюючого органу.
При цьому, слід зазначити, що позивачем в ході проведеної перевірки не здійснювалось жодних спрямованих на підтвердження факту встановлених порушень, лише констатовано їх наявності, суду не вбачається можливим їх підтвердження в ході судового розгляду даної справи. Крім того, суд звертає увагу, що такий документ, як Акт обстеження (в частині дотримання вимог природоохоронного законодавства), Держекоінспекцією 15.07.2016 року (у день проведення перевірки) не складався та відповідно, суду наданий не був.
Зважаючи на предмет даного спору, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у суду відсутні повноваження самостійно здійснювати перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства поза тими обставинами, що встановлені позивачем та зафіксовані у акті перевірки № 155/01-01-14 від 15.07.2016 року.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Стосовно вимог позивача щодо встановлення способу та порядку виконання судового рішення, а саме: зобов'язати Державну екологічну інспекцію в Полтавській області здійснити опломбування контрольно-пропускного пункту Полтавського міського звалища твердих побутових відходів, що розміщене у відпрацьованому піщаному кар'єрі на території Ковалівської сільської ради Полтавського району (урочище Триби) с. Макухівка) після оголошення рішення, колегія суддів вважає за можливе залишити їх без задоволення, оскільки відсутнє судове рішення, яким задоволено вимоги Державної екологічної інспекції в Полтавській області і відповідно відсутні підстави встановлювати спосіб та порядок виконання такого рішення.
Отже, суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано відмовив в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2017р. по справі № 816/1151/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.