23 травня 2017 р.Справа № 820/855/17
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017р. по справі № 820/855/17
за позовом ОСОБА_1
до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, якими визначена сума податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб від 19.12.2016 року № 96527-13 на суму 612,09 грн. за 2014 рік; від 19.12.2016 року № 96528-13 на суму 3033,07 грн. за 2015 рік; від 19.12.2016 року № 96526-13 на суму 17385,59 грн. за 2016 рік.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зазначено, що судом першої інстанції неправильно застосовані та порушено норми матеріального та процесуального права
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що у 2016 році до Південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління ДФС у Харківській області від Наталінської сільської ради Красноградського району Харківської області надійшла інформація стосовно придбання громадянкою ОСОБА_1 у власність комплексу нежитлових будівель та споруд (договір купівлі-продажу комплексу нежитлових будівель та споруд від 30.01.2014 року, зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 07.10.2014 року), які знаходяться на земельній ділянці площею 0,5269 га., розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Південною ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначена позивачу сума податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб від 19.12.2016 року № 96527-13 на суму 612,09 грн. за 2014 рік; від 19.12.2016 року № 96528-13 на суму 3033,07 грн. за 2015 рік; від 19.12.2016 року № 96526-13 на суму 17385,59 грн. за 2016 рік.
Не погодившись позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача, якими визначена сума податкового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб від 19.12.2016 року № 96527-13 на суму 612,09 грн. за 2014 рік; від 19.12.2016 року № 96528-13 на суму 3033,07 грн. за 2015 рік; від 19.12.2016 року № 96526-13 на суму 17385,59 грн. за 2016 рік.
Відмовляючи у задоволенні позову судом першої інстанції зроблено висновок про правомірне винесення податкових повідомлень - рішень та донарахування податкового зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, надану Відділом Держгеокадасгру у Красноградському районі Харківської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, площею 0,5269 га. з врахуванням коефіцієнта індексації становить: 2014 рік - 242840,36 грн., 2015 рік - 303307,61 грн., 2016 рік-434639,81 грн.
Так, згідно зі ст. 206 Земельного Кодексу використання землі в Україні є платним.
У відповідності до ст.269, ст.270 ПК платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пп. 14.1.72 п. 14.1 ст.14 ПК встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Відповідно до п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст.14 ПК - земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Обов'язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
Відповідно о ст. 116 ЗК громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу (п. 118.1 ст. 118 ЗК).
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (п.118.2 ст.118 ЗК).?
Згідно із вимогами пункту "в" ст.96 ЗК землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Причини, підстави та наслідки переходу прав на земельну ділянку у разі набуття прав, жилий будинок, будівлю або споруду встановлені ст.120 ЗК.
Положення ст.120 ЗК прямо кореспондують з положеннями ст.377 Цивільного кодексу України, з яких вбачається, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Тобто з моменту набуття права власності на жилий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату.
Таким чином колегія суддів зазначає, що фізичні особи, які не оформили відповідно до законодавства право власності або право користування землею, проте набули це право відповідно до рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи відповідно до цивільно- правових угод повинні сплачувати земельний податок на загальних підставах.
Згідно із и.287.2 ст.287 ПК облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
У відповідності до п.286.5 ст.286 ПК нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно п.289.1 ст.289 ПК для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
П.289.2 ст.289 ПК передбачено "Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів га інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року".
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 ПК, станом на 1 січня 2014 року становив 1,0, на 1 січня 2015 року становив 1,249, на 1 січня 2016 року становив 1,433.
В 2014-2015 р.р., відповідно до п.274.1 ст.274 ПК ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлювалась у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.?
В 2016 році згідно п. 12.3. ст.12 ПК сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п.10.2. ст.10 ПК місцеві ради обов'язково установлюють податок на майно в частині плати за землю).
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Наталінської сільської ради Красноградського району Харківської області LХХХІ сесії VI скликання від 09.07.2015 року "Про затвердження розміру земельного податку за земельні ділянки на території Наталінської сільської ради" затверджено Положення про плату за землю по Наталинській сільській раді, згідно якого ставка земельного податку за земельні ділянки під об'єктами транспорту становить 4 відсотки від грошової оцінки землі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірне винесення відповідачем податкових повідомлень - рішень та донарахування податкового зобов'язання.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2017р. по справі № 820/855/17 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2017 р.