справа № 2690/760/2012 року Головуючий у 1 інстанції -Оксюта Т.Г.
Доповідач: Білич І.М.
17 травня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого судді: Білич І.М.
Суддів : Кулікова С.В., Рейнарт І.М.
при секретарі: Кононенко В.М
за участю: представника відповідача ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЕК» про стягнення заборгованості.
встановила:
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» було задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №7-18 від 27.07.2007 року в сумі 1 219 676,09 гривень з яких: 121410 доларів США 49 центів, що еквівалентно 971951,67 гривень - загальна заборгованість за кредитом; 24686 доларів США 97 центів, що еквівалентно 197631,53 гривень - проценти за користування кредитом, заборгованість по сплаті щомісячної комісії в сумі 3147,87 гривень та штрафні санкції за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та щомісячної комісії в сумі 46945,00 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі 1 820 гривень.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Де ставив питання про скасування рішення суду, та прийняття нового рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» задовольнити частково. Розрахувавши загальну заборгованість з суми фактичної заборгованості у розмірі 40 946,97 доларів США, (еквівалент 206 782 грн. 19 коп. по курсу 5 грн. 05 коп. за 1 долар США), яка складається з 16 260 доларів США - заборгованість по сплаті кредиту станом на 15.02.2010 року та 24 686,97 доларів США - заборгованість по сплаті процентів.
Визнати солідарним боржником поручителя ОСОБА_4. Стягнути на його користь з позивача судові витрати по справі.
Вказуючи при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права: а саме неповне з'ясування обставин справи та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи..
У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.
Інші учасники будучи належним чином повідомлені про день і час розгляду справи у судове засідання не з»явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили. Судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб що не з»явилися в силу вимог ст. 305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що 27.07.2007 року між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_2 надано кредит в сумі 130 000 доларів США, що за курсом НБУ на момент укладання договору еквівалентно 656 500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, з кінцевим терміном повернення 27.07.2027 року. Кредит був наданий на придбання нерухомого майна - квартири № 3, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 32.
З метою виконання зобов'язання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, між ВАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», правонаступником якого є ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3», ОСОБА_2, ОСОБА_4 та TOB «РТЕК» було укладено договір поруки від 27.07.2007 року.
При зверненні до суду позивач просив стягнути заборгованість за кредитним договором №7-18 від 27.07.2007 року в сумі 1219676 грн. 09 коп. з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ТОВ «РТЕК», як солідарних боржників.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 23.12.2010 року було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» про визнання договору поруки недійсним. Дане рішення набрало законної сили.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05.04.2011 року провадження у вказаній справі в частині позовних вимог до ТОВ «РТЕК» було закрито.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, районний суд виходив з вимог ст. 525 ЦК України, та зазначив, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А тому, з урахуванням вимог ст. 1054 ЦК України, позичальник повинен повернути кредит та сплатити визначені умовами договору додаткові витрати, внаслідок невиконання зобов'язань за кредитним договором.
Розглядаючи спір судова колегія, вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт вказував на те, що судом не було взято до уваги безпідставність звільнення ОСОБА_4 від солідарної відповідальності за невиконання умов договору. Крім того не дана оцінка діям позивача в частині стягнення наперед суми кредиту, в той час коли договір не розірваний та продовжує діяти. У позивача також не було правових підстав для надання кредитних коштів у іноземній валюті із - за відсутності індивідуальної ліцензії. Заборгованість порахована без урахування курсу долара США, який був на момент видачі кредиту, час нарахування пені перевищує річний термін. При цьому апелянт також вказував на те, що позивач в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на матеріалах справи та постановленому судовому рішення. Так як, зазначені вище доводи були предметом судового дослідження з наданням їм правового обґрунтування. Слід також зазначити, що розмір заборгованості по сплаті процентів, яки просив відповідач зазначити при постановленні нового рішення ( 24 686,97 доларів США) відповідає сумі, яка була визначена оскаржуваним судовим рішенням. Що на думку колегії суддів свідчить про те, що апелянт визнав розмір процентної ставки за договором кредиту.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з
дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 07 червня 2011 року, залишити без
змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: