Справа № 521/7793/17
Провадження №2-о/521/235/17
про відмову у відкритті провадження
24 травня 2017 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Гранін В.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа приватний нотаріус Одеського міського округу ОСОБА_2, про встановлення юридичного факту, -
Заявник звернувся до суду у межах окремого провадження із заявою про встановлення юридичного факту, що ОСОБА_3, який помер 29.08.2016 року, та ОСОБА_4, який зазначений в рішенні апеляційного суду Одеської області від 05.09.2013 року та у витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності як власник, є одна й та сама особа.
У ч. 2 ст. 256 ЦПК України, йдеться про умови, за яких можливе встановлення інших юридичних фактів, крім тих, які перераховані у ч. 1 ст. 256 ЦПК України. До таких умов віднесено:
1. Встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права;
2. Коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення;
3. Заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт;
4. Встановлення факту не посвідчується з наступним вирішенням спору про право.
В п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» указано: при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають право враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено несудовий порядок встановлення певних фактів або визначено факти, які в даних правовідносинах можуть підтверджуватися рішенням суду. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду.
На підставі цієї Постанови в п.4 ОСОБА_2 Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, на підставі ч. 2 ст. 122 ЦПК, а коли справу вже відкрито - закриває провадження в ній. Також не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо: тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах. Також не можуть бути встановлені факти винесення вироку або постановлення рішення суду щодо відповідної особи;
Як зазначено у заяві встановлення даного факту необхідно для отримання спадщини. Однак, заявник не надана відмова нотаріуса у вигляді постави, яку він може оскаржити в установленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, оскільки з заяви про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Частинами 1 і 2 ст. 256 ЦПК України передбачено перелік справ про встановлення факту, а також що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Зміст цих правових норм відповідає положенням ст. 234 ЦПК України, яка визначає поняття окремого провадження, як виду непозовного цивільного судочинства.
Системне тлумачення цих статей свідчить про те, що не підлягає розгляду в судовому порядку справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо законом визначено інший порядок їх встановлення.
Так заявник фактично просить встановити факт тотожності померлої особи та факт належності особі рішення суду. А в даному випадку, законом передбачено можливість визнання права власності в порядку спадкування в позовному провадженні чи можливість оскарження дій нотаріуса також в позовному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, законом встановлено інший порядок встановлення вказаних фактів.
Отже, заявник не позбавлений можливості оскаржити дії нотаріуса чи подати позов про визнання права власності в порядку спадкування.
Тому заява про встановлення такого факту не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства в окремому провадженні, що відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 122 та ч. 3 ст. 256 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 122 та ч. 3 ст. 256, ст.ст. 234, 256 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа приватний нотаріус Одеського міського округу ОСОБА_2, про встановлення юридичного факту.
Цю ухвалу невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та всіма доданими до неї документами..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 5- денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.
Суддя