Справа № 415/1353/17
Провадження № 2/415/772/17
30.05.17 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
за участю секретаря - Кравченко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради, -
ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вона ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 з 19.02.2011 року. Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області шлюб з відповідачем було розірвано 30.11.2012 року. Від спільного подружнього життя з відповідачем мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого в свідоцтві про народження вказано відповідача. Після розірвання шлюбу донька залишилась проживати разом зі мною та знаходиться на повному її забезпеченні. Лисичанським міським судом від 19.10.2012 у справі № 2-1965 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ? частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30.08.2011 до повнолітня дитини. Заборгованість по стягненню аліментів на 21.02.2017 року складає 33508 грн. 60 коп. Відповідач не виконує батьківські обов'язки. взагалі його спосіб життя є антисоціальним, він зловживає спиртними напоями, схильний до агресії. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються нею та її новим чоловіком ОСОБА_4, без участі та підтримки з боку відповідача. Нею створені всі необхідні умови для нормального розвитку дитини, життя та навчання. Вона проживає із донькою ОСОБА_3, старшою донькою ОСОБА_7 і чоловіком ОСОБА_4 за адресою м. Лисичанськ. АДРЕСА_1. Мають хороші житлово-побутові умови, займаються вихованням дітей.
У зв'язку з вищенаведеним вона звернулася з даною позовною заявою до суду, у якій просила: позбавити ОСОБА_2, 001.08.1984 року народження, батьківських прав у відношенні його доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду письмову заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутність, не заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Позивач не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач ОСОБА_1 вважає відповідача ОСОБА_2 таким, що не виконує належним чином свої батьківські права, зокрема, він не бере участі у вихованні дитини, не спілкується з нею і взагалі втратив до дитини інтерес.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
У зв'язку з цим необхідно звернутися до правових позицій Європейського суду з прав людини, а саме в розумінні пункту 1 ст. 8 Конвенції, яка гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її сімейного життя.
Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне).
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язанні виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступ до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
З матеріалів справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданого 01.09.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, 30 серпня 2011 року народилась ОСОБА_3, про що зроблено відповідний актовий запис № 658. Батьком дитини записаний ОСОБА_2, матір'ю дитини записана ОСОБА_5.
Згідно з рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 19.11.2012 р. у справі № 2/1214/1962/2012 шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 19.02.2011 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, актовий запис № 58 - розірвано
Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, виданого 05.08.2016 року Лисичанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, 05.08.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 217. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4.
Згідно з виконавчим листом № 2-1965 від 19.10.2012 р., виданим Лисичанським міським судом Луганської області, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 02.10.2012 р. і до повноліття.
Згідно з довідкою № 1217 від 21.02.2017 р., наданою Лисичанським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-1965 від 19.10.2012 р. Лисичанським міським судом Луганської області стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 02.10.2012 р. і до повноліття. Заборгованість по стягненню аліментів станом на 21.02.2017 року складає 33508,60 грн.
Згідно з довідкою № 116 від 21.02.2017 р., наданою Комунальним закладом «Лисичанський дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 14 «Теремок», ОСОБА_3 2011 р.н., відвідує ДНЗ (ясла-садок № 14 «Теремок» з 20.08.2016 р. по теперішній час. За цей період дівчинку приводили і забирали з дитсадка мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_4. Батька дитини ОСОБА_2 ніхто з працівників ДНЗ не бачив.
Згідно з довідкою № 61 від 23.02.2017 року, виданою КП «ЛЖЕК № 1» ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованій за адресою АДРЕСА_2, в тому, що дійсно вона та її донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, проживають за адресою: АДРЕСА_3. Батько дитини ОСОБА_2 із сім'єю не проживає з січня 2016 року, спільне господарство не ведуть і участі у вихованні дитини не приймає.
Згідно з висновком Органу опіки та піклування Лисичанської міської ради про позбавлення батьківських прав № 948/01-16 від 03.03.2017 року, Орган опіки та піклування, враховуючи інтереси малолітньої дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, по відношенню до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю ухилився від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї дитини, суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню. Позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав не суперечать закону та відповідають інтересам дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 61 від 13.04.2014 року про сплату судового збору в сумі 640 гривень 00 копійок.
Приймаючи до уваги вимоги ч. 1 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 243 гривні 60 копійок.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208-210, 212-215, 224-226 ЦПК України, 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, рішення у справі «Олссон проти Швеції» (Olsson v. Sweden) від 27.11.1992 р., статус рішення - остаточне), рішення у справі «Йогансен проти Норвегії» (Johansen. v. Norway) від 07.08.1996 р., статус рішення - остаточне, ст.ст. 150, 164-167 СК України, п.п. 15, 16. Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, у відношенні його малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА