242/611/16-ц
2/242/325/16
Іменем України
11 березня 2016 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Моцного О.С., за участю секретаря Нарижній О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до управління комунальних ресурсівДонецької міської ради, Донецької міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру,
У лютому 2016 року до суду звернулися ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, до управління комунальних ресурсівДонецької міської ради, Донецької міської ради, третя особа ОСОБА_5 про визнання права власності на квартиру.
Вони посилались на те, що рішенням виконкому Ворошиловської районної ради народних депутатів міста Донецька від 16 листопада 1994 року № 294 ОСОБА_1 виданий ордер на право зайняття чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Загальна жила площа квартири - 48.1 кв.м.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 з 1995 року поселились в цю квартиру і користуються нею до теперішнього часу, та є там зареєстрованими. Наймачем квартири є ОСОБА_1. Решта позивачів - члени її сім'ї .
19 червня 2008 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народилась донька - ОСОБА_4, яка також була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 і фактично там проживала.
Скориставшись своїм правом на приватизацію державного житлового фонду, передбаченого Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», позивачі звернулись 22 квітня 2014 року до органу приватизації Донецької міської ради з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_2, додавши до заяви пакет документів, що передбачений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 3965 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29 січня 2010 року за 3 109/17404 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 2 березня 2015 року №42.
У силу статей 1, 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
По закінченню місячного строку з дня отримання їх заяви про приватизацію квартири, вони не отримали у відповідача відповідне рішення з поважних причин - через те, що на території міста Донецька розпочалася антитерористична операція. Адміністративна будівля Донецької міської ради була зайнята незаконними збройними формуваннями і отримати будь які документи, у тому числі рішення органу приватизації стало неможливим.
Враховуючи, що позивачі виконали умови Закону УкраїниПро приватизацію державного житлового фонду", звернулись з відповідним пакетом документів до органів приватизації і не пізніше місяця мали отримати рішення органу приватизації,але його не отримали з поважних причин, просили визнати за ними право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3.
В засідання суду позивачі не прибули,про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Просили розглядати справу у їх відсутність через те, що тимчасово проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 і не мають можливості приїхати у суд міста Селидове.
Представники відповідачів також в судове засідання не прибули,про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причину неявки не повідомили.
Відповідно до статті 169 ЦПК України суд розглядає справу у відсутність сторін.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що рішенням виконкому Ворошиловської районної ради народних депутатів міста Донецька від 16 листопада 1994 року № 294 ОСОБА_1 виданий ордер на право зайняття чотирьохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Загальна жила площа квартири - 48.1 кв.м.
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 з 1995 року поселились в цю квартиру і користуються нею до теперішнього часу, та є там зареєстрованими. Наймачем квартири є ОСОБА_1. Решта позивачів - члени її сім'ї .
19 червня 2008 року у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 народилась донька - ОСОБА_4, яка також була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 і фактично там проживала.
Вказані факти підтверджені копією ордера №23035 серії 094, довідкою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Аеліта» від 3 листопада 2016 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4
22 квітня 2014 року позивачі звернулись до органу приватизації Донецької міської ради з заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_3, додавши до заяви пакет документів, що передбачений Положенням про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 3965 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 29 січня 2010 року за 3 109/17404 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 2 березня 2015 року №42.
Проте, до теперішнього часу вони не отримали рішення органу приватизації про передачу квартири АДРЕСА_4 і не мають можливості його отримати через те, що територія міста Донецька тимчасово окупована незаконними збройними формуваннями. Позивачі виїхали з мста Донецька і зареєстровані в місті Києві як тимчасові переселенці.
Відповідно до статей 1, 3, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Пленум Верховного Суду України в частині п'ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" зазначив, що в разі не передання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві. Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру. Про саме таке застосування Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" йдеться в пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року N 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" та в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 11.12.2013, № 6-121цс13.
Відповідно до частини 8 статті 8 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи приведені норми закону, та правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду від 11.12.2013 № 6-121цс13 суд вважає, що у позивачів виникло право вимагати визнання за ними права власності на квартиру у судовому порядку.
Відповідно до статті 64 Житлового Кодексу України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Враховуючи, що позивачі відповідно до статті 64 Житлового Кодексу України мають рівні права на житлову площу в спірній кватирі, їх право власності на квартиру також є рівним і відповідає 1/4 частині спірної квартири.
Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_4 квартира №6, розташована на 3 поверсі 9-ти поверхового будинку і складається з 4 кімнат жилою площею 56.2 кв.м., у тому числі: 1-а кімната 26.1кв.м., 2-а кімната 9.3 кв.м., 3-я кімната 12.1 кв.м., 4-а кімната 8.7 кв.м., кухні площею 9.4 кв.м., вбиральні (сполученої) площею 4.2 кв.м., коридору площею 5.2 кв.м. , вбудованої шафи площею 1.0 кв.м. Квартира обладнана лоджією площею 8.4 кв.м. Загальна площа 84.4 кв.м.
Керуючись Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», статтями 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах і інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, в інтересах якої діє ОСОБА_3, - за кожним право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири №6, розташовану на 3-му поверсі 9-ти поверхового будинку №13 по вулиці Шекспіра в місті Донецьку, яка складається з 4-х кімнат жилою площею 56.2 кв.м., у тому числі: 1-а кімната 26.1 кв.м., 2-а кімната 9.3 кв.м., 3-я кімната 12.1 кв.м., 4-а кімната 8.7 кв.м., кухні площею 9.4 кв.м., вбиральні (сполученої) площею 4.2 кв.м., коридору площею 5.2 кв.м. , вбудованої шафи площею 1.0 кв.м. Квартира обладнана лоджією площею 8.4 кв.м. Загальна площаквартири 84.4 кв.м.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя