Справа № 22-ц/793/340/17Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 2 Дунаєв С. О.
Доповідач в апеляційній інстанції
Карпенко О. В.
23 травня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоКарпенко О. В.
суддівВасиленко Л. І., Нерушак Л. В.
при секретаріВинник І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат», Черкаської міської ради в особі Департаменту економіки та розвитку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру,
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8, ОСОБА_6, які підтримали подані ними апеляційні скарги та не заперечували проти задоволення апеляційних скарг один одного; представника ПАТ «ЧШК» - Гармаша С.М., який не заперечував проти задоволення апеляційних скарг; представника Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради - Гончара Ю.Г., який просив апеляційні скарги відхилити, колегія суддів,-
У серпні 2016 року ОСОБА_7 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ПАТ «Черкаський шовковий комбінат», Черкаської міської ради в особі Департаменту економіки та розвитку, третя особа: ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру, посилаючись в обгрунтування заявленого позову на те, що разом із сином ОСОБА_6 на підставі ордеру № 42 від 11 березня 1993 року заселилася та проживає у квартирі за АДРЕСА_1, який перебуває на балансі ПАТ «ЧШК».
ОСОБА_7 вказує, що на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2013 року ПАТ «ЧШК» видало наказ від 10 квітня 2013 року №104 про проведення приватизації квартири.
З метою реалізації права на приватизацію даної квартири, вказує позивачка, вона звернулась до ПАТ «ЧШК», проте, у зв'язку із відсутністю у ПАТ «ЧШК» відповідного органу по приватизації житла, для подальшого оформлення приватизації та отримання свідоцтва про право власності, зазначає позивачка, вона звернулась до відділу приватизації житла департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Натомість в департаменті економіки та розвитку Черкаської міської ради їй було відмовлено в оформленні документів про приватизацію із посиланням на те, що будинок, в якому знаходиться квартира позивачки, про приватизацію якої вона просить, не перебуває в комунальній власності міста.
У зв'язку з тим, що в департаменті економіки та розвитку Черкаської міської ради позивачці було відмовлено в оформленні документів про приватизацію, що перешкоджає їй набути житло у власність, вказує ОСОБА_7, вона з метою захисту своїх прав звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси із вказаним позовом та просила постановити судове рішення, яким визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_7І - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_7
В свою чергу, в апеляційній скарзі ОСОБА_7, вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, постановленим при невідповідності висновків суду фактичним обставинам даної справи, просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити заявлені нею позовні вимоги.
Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданих апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають відхиленню, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як вбачається із наявних матеріалів справи, на підставі ордеру від 11.03.1993 року № 42 ОСОБА_7 та її син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, заселилися та проживають в кімнаті АДРЕСА_1, площею 11,61 кв.м. (а.с.8).
Відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2013 року ПАТ «ЧШК» було зобов'язано видати наказ на проведення приватизації квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі її у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 та надання доручення проведення оформлення документів відділу приватизації житла Придніпровського району, управління власністю департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради за рахунок ОСОБА_7 та ОСОБА_6.(а.с.11-12).
Згідно ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З матеріалів справи вбачається, що будинок по АДРЕСА_1, в якому знаходиться квартира позивачки та її сина, є житловим будинком готельного типу і перебуває на балансі ПАТ «ЧШК» (а.с.56-58).
ПАТ «ЧШК» є підприємством приватної форми власності.
Згідно матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.01.2013 року головою правління ПАТ «ЧШК» було видано наказ № 104 від 10.04.2013 року, яким наказано провести приватизацію квартири АДРЕСА_1 шляхом передачі її у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а.с.13).
Цим же наказом було констатовано про доручення проведення оформлення документів відділу приватизації житла Придніпровського району, управління власністю Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради.
Проте, будь-які об'єктивні докази про реальне виконання даного наказу щодо оформлення необхідних для приватизації житла ОСОБА_7 документів в матеріалах справи відсутні.
Як вбачається із матеріалів справи, з метою оформлення права власності на квартиру в порядку приватизації ОСОБА_7 звернулась до Черкаської міської ради, яка листом №153 від 29.08.2016 року повідомила позивачку про відсутність підстав для задоволення її вимог щодо приватизації житла, оскільки будівля будинку АДРЕСА_1 не перебуває у комунальній власності міста (а.с.14).
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передбачено, що до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Приймаючи до уваги той факт, що станом на листопад 2016 року будинок за АДРЕСА_1 перебуває на балансі ПАТ «ЧШК» і не переданий у передбаченому законом порядку до комунальної власності міста, суд першої інстанції прийшов до аргументованого висновку, з яким повністю погоджується і колегія суддів, що Черкаська міська рада, як орган місцевого самоврядування, не уповноважена приймати рішення про приватизацію вказаного житла, і правильно зазначив про відсутність передумов для визнання порушеними прав ОСОБА_7 на приватизацію житла з боку Черкаської міської ради.
Відповідно до ст.9 ЖК громадяни мають право на 1) приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад; 2) придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах; 3) шляхом індивідуального житлового будівництва; 4) одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що ті обставини, на які посилається ОСОБА_7, як на перешкоди в реалізації нею права власності на житло в порядку приватизації, не є такими, що свідчать про порушення її прав на житло з боку відповідачів.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, сама ОСОБА_7 із будь-якими самостійними позовами щодо оскарження дій або бездіяльності ПАТ «ЧШК» по передачі будинку, в якому знаходиться належна їй квартира, до комунальної власності міста, не зверталася, як і не зверталася із будь-якими вимогами, направленими на спонукання до реального виконання наказу № 104 від 10.04.2013 року «Про проведення приватизації квартири АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ПАТ «ЧШК».
Сукупність зібраних по справі доказів об'єктивно свідчить про те, що житлове приміщення квартири АДРЕСА_1 не було передано у комунальну власність міста у встановленому законом порядку, до відповідних місцевих державних органів, уповноважених на управління державним майном позивачка не зверталась, а, оскільки, в порушення вимог статті 60 ЦПК України, яка покладає обов'язок на кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, із сторони ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на адресу суду не було надано будь-яких об'єктивних доказів про існування правових передумов для набуття позивачкою права власності на квартиру у спосіб, передбачений законом, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Інші доводи, викладені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в апеляційних скаргах, були предметом дослідження в суді першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.
Підстав для скасування або зміни постановленого судом першої інстанції рішення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 10 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до публічного акціонерного товариства «Черкаський шовковий комбінат», Черкаської міської ради в особі Департаменту економіки та розвитку, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_6 про визнання права власності на квартиру - відхилити, зазначене рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :