ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.05.2017Справа №910/7027/17
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада»
до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК»
про зобов'язання вчинити дії
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача Ващук Ю.С. (дов. №2 від 24.05.2017);
від відповідача Антоненко Н.С. (дов. №32 від 21.07.2016);
встановив :
28.04.2017 Товариство з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» про зобов'язання виконати платіжні доручення та переказати кошти з поточного рахунку Товариства з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» НОМЕР_1 в ПАТ «ФІДОБАНК» на рахунок УДКСУ в м. Житомир Житомирської області у розмірі 57 609 грн, 33 000,00 грн та 2 300 грн., а також на рахунок ТОВ «Компанія «Житомиравтотранс» у розмірі 12 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору банківського рахунку суб'єкта господарювання НОМЕР_1 від 21.11.2012 в частині належного виконання платіжних доручень клієнта на перерахування грошових коштів на загальну суму 104 909 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2017 порушено провадження у справі №910/7027/17 та розгляд справи призначено на 25.05.2017.
24.05.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідно до рішення Національного банку України від 20 травня 2016 року № 8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20 травня 2016 року № 783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «ФІДОБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб продовжено строки тимчасової адміністрації до 19.07.2016 та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «ФІДОБАНК» ОСОБА_3 з 20.06.2016 по 19.07.2016 року.
Таким чином, починаючи з 20 травня 2016 року, діяльність ПАТ «ФІДОБАНК» регламентується положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
25.05.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав документи для долучення до матеріалів справи.
У судове засідання 25.05.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по суті справи.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 25.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
21.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Ерсте Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» (далі - відповідач, банк) та Товариством з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» (далі - позивач, клієнт) укладено договір банківського рахунку суб'єкта господарювання НОМЕР_1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в гривні відповідно до ст. ст. 1066-1076 Цивільного кодексу України, Інструкції НБУ «Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземних валютах», та здійснює його розрахунково-касове обслуговування, в тому числі здійснює функції розрахункової палати згідно Положення про розрахункові палати для пред'явлення векселів до платежу, затвердженого постановою Правління НБУ від 25.09.2011 №403, надає довідки та здійснює інші послуги.
Відповідно до п. 2.3.2 договору банк бере на себе зобов'язання здійснювати розрахункові операції по рахунку клієнта відповідно до вимог чинного законодавства України та цього договору. Щодо платежів в гривні: платіжні доручення клієнта та інші платіжні документи, які надійшли до банку протягом операційного часу - з 09.00 до 16.00 години - виконуються в день їх надходження. Решта розрахункових документів виконується банком наступного робочого дня. В разі наявності технічної можливості банк виконує платіжні доручення та інші розрахункові документи клієнта, які надійшли після закінчення операційного часу, в день надходження таких документів.
Договір укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється за згодою сторін у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором (п. 9.1 договору).
17.05.2017 позивач звернувся до відповідача із платіжними дорученнями № № 118- 121 про перерахування коштів з поточного рахунку Товариства з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» НОМЕР_1 в ПАТ «ФІДОБАНК» на рахунок УДКСУ в м. Житомир Житомирської області у розмірі 57 609 грн, 33 000,00 грн та 2 300 грн., а також на рахунок ТОВ «Альянс Холдинг» у розмірі 10 000 грн.
Зазначені грошові кошти в строк, передбачений договором банківського рахунку суб'єкта господарювання НОМЕР_1 банком не були перераховані, а 26.05.2016 вказані платіжні доручення були повернуті без виконання з посиланням на Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов договору банківського рахунку суб'єкта господарювання НОМЕР_1 щодо виконання платіжних доручень, у зв'язку із чим просить зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення та переказати кошти з поточного рахунку Товариства з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» НОМЕР_1 в ПАТ «ФІДОБАНК» на рахунок УДКСУ в м. Житомир Житомирської області у розмірі 57 609 грн, 33 000,00 грн та 2 300 грн., а також на рахунок ТОВ «Компанія «Житомиравтотранс» у розмірі 12 000 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Спір у справі виник у зв'язку з безпідставною відмовою відповідача виконувати платіжні доручення позивача та перераховувати грошові кошти, які знаходяться на його рахунках.
Договір є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 72 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до статі 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
Положеннями статті 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (стаття 1074 Цивільного кодексу України).
Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Національного банку України від 20.05.2016 р. №8 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 травня 2016 року №783 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 строком на один місяць з 20 травня 2016 року до 19 червня 2016 року включно.
Положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Статтею 1 вказаного Закону унормовано, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банків.
Відповідно до статті 2 Закону кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
Згідно із ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду; уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі договору у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання, зокрема, щодо виконання розпорядження позивача про перерахування сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Однак, у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації, останній не виконав свої зобов'язання щодо виконання розпорядження позивача про перерахування, зокрема, не здійснив перерахування коштів за наданим позивачем платіжним дорученням.
Таким чином, враховуючи, що відповідач є кредитором позивача за договором щодо виконання відповідачем зобов'язань за зазначеним договором, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про перерахування грошових коштів, є саме вимогою кредитора та не може бути виконана відповідачем в силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку із введенням у відповідача тимчасової адміністрації.
Більш того, відповідно до рішення Правління Національного банку України від 18 липня 2016 року № 142-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 липня 2016 року №1265, «Про початок процедури ліквідації ПУАТ «ФІДОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ФІДОБАНК» з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПУАТ «ФІДОБАНК», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_3 з 20 липня 2016 року до 19 липня 2018 року включно.
Таким чином, станом на момент розгляду справи по суті уповноваженими органами було розпочато процедуру ліквідації Банку.
Статтею 17 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачена заборона на здійснення банківської діяльності без банківської ліцензії.
Крім того, частиною 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку.
З дня призначення уповноваженої особи Фонду:
1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється;
2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;
4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку;
5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;
6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;
7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.
За змістом ч.ч. 2 та 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів» вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.
Положеннями статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина 1 та 2 статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Частиною 4 вказаною вище статті передбачено, що будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
До того ж, відповідно до п. 4.27 рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за винятком погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують здійснення процедури ліквідації.
Таким чином, враховуючи прийняте рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про ліквідацію Банку, задоволення вимог кредиторів банку, зокрема позивача, здійснюється виключно у межах процедури ліквідації банку та у порядку передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
За таких обставин, в задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю «Фірма «Рада» до Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» з викладених в позові правових підстав необхідно відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складене та підписане 30.05.2017.
Суддя В.О. Демидов