ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.05.2017Справа №910/5938/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"
до Національного банку України,
третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Баландіна В.Г. - за довіреністю;
від відповідача: Кузьменко Ю.С. - за довіреністю,
від третьої особи: не з'явився,
Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національного банку України про визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором, укладеним між сторонами від 29.08.2014 та зареєстрований в реєстрі за №1097.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.06.2016 Національним банком України ухвалено постанову «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк», проте, що ні у визначений ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строку, ні станом на дату складання даного позову, відповідач не звернувся до позивача з заявою про визнання його кредитором Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", в зв'язку з чим правовідносини за укладеним між сторонами іпотечним договором є припиненими.
Ухвалою суду від 13.04.2017 порушено провадження у справі №910/5938/17, розгляд справи призначено на 26.04.2017, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
25.04.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що твердження позивача про припинення іпотечного договору через відсутність письмового звернення іпотекодержателя до іпотекодавця із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів у строки, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки пріоритетним в даному випадку є норми саме Закону України «Про іпотеку», яким передбачено виключний перелік підстав припинення іпотеки, до якого не відноситься така підстава, як відсутність письмової вимоги про визнання кредитором банку, який знаходиться в процесі ліквідації.
В судовому засіданні 26.04.2017 представник позивача подав підтвердження про відсутність аналогічного спору.
Представник третьої особи в судове засідання 26.04.2017 не з'явився, проте, до канцелярії суду подав письмові пояснення у справі.
Ухвалою суду від 26.04.2017 розгляд справи відкладено на 22.05.2017.
В судовому засіданні 22.05.2017 представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору АТ «Дельта Банк».
Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання представник позивача про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору АТ «Дельта Банк», оскільки, на думку суду, рішення з господарського спору у даній справі не може вплинути на права або обов'язки АТ «Дельта Банк» щодо однієї з сторін.
В судовому засіданні 22.05.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 22.05.2017 проти задоволення позову заперечував.
Представник третьої особи в судове засідання 22.05.2017 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Зважаючи на те, що неявка представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
В судовому засіданні 22.05.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
29.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» (позивач, іпотекодавець) та Національним банком України (відповідач, іпотекодержатель) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1097.
Відповідно до п.1 іпотечного договору останній забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитних договорів від 11.09.2008 №39/09-08/СТ, від 22.10.2008 №51, від 05.11.2008 №64, від 11.11.2008 №86/11-08/СТ, від 29.12.2008 №144, від 29.12.2008 №144/1, від 30.12.2008 №144/2,від 31.12.2008 №144/3, від 05.01.2009 №144/4, від 12.01.2009 №144/5, від 29.01.2009 №144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/9, від 16.02.2009 №144/10, від 27.02.2009 №144/11, від 04.03.2009 №144/12, від 05.03.2009 №144/13, від 13.03.2009 №144/14, від 20.03.2009 №144/15, від 06.04.2009 №144/16, від 15.04.2009 №144/17, від 17.04.2009 №144/18, від 30.04.2009 №144/19, від 03.06.2009 №144/20, що укладені між іпотеко держателем та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та будь-яких додаткових правочинів, які можуть бути укладені після укладання цього договору, з: повернення кредиту в сумах та строками повернення, що обумовлені кредитним договором; сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій у розмірі та порядку, передбаченому кредитним договором.
Згідно з п.5 іпотечного договору в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором іпотекодавець надає в іпотеку належне йому на праві власності наступне нерухоме майно:
5.1. житлове приміщення загальною площею 659,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, буд. 11.
Відповідно до п.14.8. іпотечного договору іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог:
14.8.1. звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані позичальником;
14.8.2. звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором у випадку: порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору; порушення іпотекодавцем правил про зміну предмету іпотеки; порушення іпотекодацем зобов'язань за цим договором; виявлення іпотекодержателем погіршення стану предмету іпотеки, або зменшення вартості предмета іпотеки понад нормальний фізичний знос, або фактичної часткової відсутності предмета іпотеки; віднесення іпотекодавця та/або позичальника до категорії проблехнимх, віднесення іпотекодавця та/абог позичальника до категорії неплатоспроможних, порушення господарським судом справи про відновлення платоспроможності іпотекодавця ат/або позичальника, визнання його банкрутом, чи про визнання недійсним його установчих документів, чи про скасування його державної реєстрації; прийняття власником або компетентним органом рішення про ліквідацію іпотекодавця та/або позичальника; встановлення невідповідності дійсності відомостей, що містяться в кредитному договорі або в цьому договорі; ліквідації юридичної особи іпотекодавця та/або позичальника; невиконання вимог п. 16.1 даного договору.
Згідно з п.19 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених умовами цього договору, відповідно до ст.33 та розділу V Закону України "Про іпотеку" на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із п.23 цього договору.
Відповідно до п.22 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку відповідно до ст.36 Закону України "Про іпотеку" шляхом, зокрема, переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що останній зобов'язаний за 30 календарних днів письмово повідомити іпотекодавця.
В зв'язку з ухваленням зазначеного договору та у відповідності до ст. 73 Закону України «Про нотаріат», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А.В. накладено заборону відчуження предмета іпотеки та зареєстровано в реєстрі за №1098.
03.06.2015, на підставі постанови правління Національного банку України від 02.06.2015 №353 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №112, відповідно до якої розпочато ліквідацію ПАТ «Кредитпромбанк» на 1 рік з 03.06.2015 по 02.06.2016 та призначено уповноважену особи Фонду на ліквідацію - Тімоніна О.О.
10.06.2015 в газеті "Голос України" №101 (6105) було опубліковано оголошення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк».
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.04.2016 №637 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Кредитпромбанк» на два роки по 02.06.2018.
Як зазначав позивач, ні у визначений ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строку, ні станом на дату складання даного позову, відповідач не звернувся до позивача з заявою про визнання його кредитором Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", в зв'язку з чим правовідносини за укладеним між сторонами іпотечним договором є припиненими з 11.07.2015.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека це - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавецем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Згідно з ст.11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель (іпотекодавець) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Згідно з ст.17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.2, 3 ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи - іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно з ч.3 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.
У разі продажу Фондом заставленого майна (активів) кошти, отримані від реалізації такого майна (активів), спрямовуються на погашення вимог заставодержателя у розмірі не більше основної суми заборгованості за забезпеченим таким майном (активами) зобов'язанням разом з нарахованими процентами після відшкодування Фонду витрат на утримання та продаж такого майна. Решта коштів включається до ліквідаційної маси банку. У разі якщо обсяг коштів від продажу Фондом заставленого майна недостатній для задоволення вимог заставодержателя, незадоволені вимоги підлягають задоволенню в порядку черговості, встановленої цим Законом.
Як підтверджується матеріалами справи, вимоги відповідача за кредитними договорами від 11.09.2008 №39/09-08/СТ, від 22.10.2008 №51, від 05.11.2008 №64, від 11.11.2008 №86/11-08/СТ, від 29.12.2008 №144, від 29.12.2008 №144/1, від 30.12.2008 №144/2,від 31.12.2008 №144/3, від 05.01.2009 №144/4, від 12.01.2009 №144/5, від 29.01.2009 №144/6, від 06.02.2009 №144/7, від 11.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/8, від 13.02.2009 №144/9, від 16.02.2009 №144/10, від 27.02.2009 №144/11, від 04.03.2009 №144/12, від 05.03.2009 №144/13, від 13.03.2009 №144/14, від 20.03.2009 №144/15, від 06.04.2009 №144/16, від 15.04.2009 №144/17, від 17.04.2009 №144/18, від 30.04.2009 №144/19, від 03.06.2009 №144/20 забезпечені іпотекою відповідно до іпотечного договору від 29.08.2014.
Враховуючи вищезазначені норми законодавства України, вказані вимоги відповідача підлягають задоволенню у будь-якому випадку за рахунок предмета іпотеки, проте, з урахуванням вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Врахувавши обставини справи, приписи ч.2, 3 ст.33 Закону України "Про іпотеку", ч.3 ст.52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", що регулюють правовідносини іпотеки під час ліквідації позивача та умови п.14.8.2, 19, 23 іпотечного договору від 29.08.2014, які встановлюють право відповідача звернути стягнення на предмет іпотеки, господарський суд приходить до висновку щодо права відповідача на першочергове звернення стягнення на предмет іпотеки, що не впливає на порушення черговості задоволення вимог інших кредиторів, оскільки вимоги іпотекодержателя задовольняються виключно за рахунок предмета іпотеки.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.06.2016 №910/22465/15.
Таким чином, є безпідставним твердження позивача, що вимоги відповідача за іпотечним договором вважаються припиненими з 11.07.2015, оскільки відповідач письмово не звернувся із заявою про включення його вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів у строки встановлені законом.
За вказаних обставин, господарський суд дійшов до висновку про відсутність у даному випадку підстав для визнання припиненими правовідносини за іпотечним договором.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 29.05.2017
Суддя Спичак О.М.