Рішення від 24.05.2017 по справі 905/537/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

РІШЕННЯ

іменем України

24.05.2017 Справа № 905/537/17

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд», м. Краматорськ

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства «Астон», м. Краматорськ

про стягнення 40 031,27грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача: не з'явився..

відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд» звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 підприємства «Астон» 63 631,70грн., у тому числі:

- 9 766,90грн. заборгованості за надані послуги з технічного обслуговування автономної котельної;

- 27 257,03грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 06.07.2011р. по 13.02.2017р.;

- 2 248,58грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 06.07.2012р. по 13.02.2017р.;

- 24 086,19грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 6 лютого 2012р. по 13 лютого 2017р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про технічне обслуговування обладнання автономної котельної №21/10-0110 від 21.10.2010р., зокрема, порушення останнім п.8.1 договору в частині оплати (неповної) наданих позивачем послуг в обумовлені строки.

Позивач у судовому засіданні 03.04.2017р. надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 40 125,03грн., у тому числі:

- 8 766,90грн. заборгованості;

- 6 793,85грн. пені;

- 2 356,37грн. 3% річних;

- 22 207,91грн. інфляційних.

Відповідач відзивом на позов № 54/17 від 30.03.17р. позов не визнав з посиланням на те, що позивачем:

- пропущений строк позовної давності щодо нарахування пені;

- розрахунок 3% річних здійснений за 6 років починаючи з 06.07.2011р. по 13.02.2017р., у той час як до вимог про стягнення 3% річних застосовується загальний строк позовної давності в 3 роки;

- розрахунок інфляційних здійснений за 5 років починаючи з 06.02.2012р. по 13.02.2017р., у той час як до вимог про стягнення інфляційних застосовується загальний строк позовної давності в 3 роки.

У судовому засіданні 18.04.2017р. позивач подав заяву № 245 від 12.04.2017р., якою одночасно частково зменшив і частково збільшив розмір позовних вимог, а також відмовився від позову у частині стягнення з відповідача пені у повному обсязі і наполягає на стягненні з відповідача 33 444,23грн., у тому числі:

- 8 766,90грн. заборгованості;

- 2 363,59грн. 3% річних (розрахунок станом на 6.04.2017р.);

- 22 313,74грн. інфляційних (розрахунок станом на лютий 2017р.).

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.04.2017р. до 25.04.2017р.

27.04.2017р. позивачем через канцелярію суду надана заява про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній вимагає стягнути з підприємства 33 237,42грн., у тому числі:

- 8 266,90грн. - заборгованості;

- 2 374,23грн. - 3% річних (розрахунок станом на 21.04.2017р.);

- 22 596,29грн. - інфляційних (розрахунок станом на березень 2017р.).

Відповідач в судовому засідання 12.05.2017р. надав пояснення по суті справи, в яких заявив про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин. Також відповідачем наданий свій акт звірки взаємних розрахунків з позивачем.

В судове засідання 22.05.2017р. відповідач не з'явився. Ним на електронну адресу суду надіслане пояснення, але контр розрахунок 3% річних та інфляційних з урахуванням поданої ним заяви про застосування строку позовної давності не наданий.

В поясненнях відповідач, зокрема, зазначив:

- розрахунок необхідно здійснювати з заборгованості, яка виникла з 6.03.2014р. по акту № 85 від 28.02.2014р.;

- по актам № 218 від 30.06.2014р. і № 452 від 26.12.2014р. датою виникнення боргу позивач безпідставно зазначає неділю (відповідно 06.07.2014р. і 01.01.2015р.), у той час як розрахунок необхідно здійснювати з 07.07.2014р. і 02.01.2015р. відповідно;

- під час розрахунку боргу по акту № 135 від 31.03.2014р. інфляційні нарахування за березень 2017р. позивачем зазначені у сумі 6,90грн., у той час як у дійсності вони становлять 4,14грн.;

- з урахуванням похибки, допущеної позивачем під час розрахунку 3% річних і інфляційних втрат, вони мають бути в межах 890грн. і 9 055грн. відповідно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

21.10.2010р. між Приватним підприємством «Астон» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Крамміськбуд», (виконавець) був укладений договір №21/10-0110 про технічне обслуговування обладнання автономної котельної.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015р. (п.11.1 р.11 договору в редакції додаткової угоди №5 від 17.11.2014р.). Договір вважається пролонгованим на новий строк на тих же умовах (за виключенням вартості техобслуговування), якщо жодна із сторін, не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, не заявить про його припинення (п.11.2 договору).

Згідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе наступні зобов'язання:

- виконання робіт з технічного обслуговування котельного і допоміжного обладнання, яке знаходиться у замовника, згідно додатку №1 і №2 до цього договору (п.1.1.1 договору);

- зона обслуговування котельного обладнання обмежена приміщенням котельної (п.1.1.2 договору).

Оплата за виконані роботи з сервісного обслуговування здійснюється щомісячно із розрахунку 8,00грн. за встановлений кіловат потужності теплогенеруючого обладнання (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 17.02.2011р.) вартість послуг зі здійснення технічного обслуговування обладнання встановлюється згідно додатку №№1,3 і складає:

- з вересня по березень включно 1 350,75грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 270,15грн. Загальна вартість робіт в даний період - 1 620,90грн. в місяць;

- з квітня по серпень включно 400,00грн., окрім того ПДВ 20% в сумі 80,00грн. Загальна вартість робіт в даний період - 480,00грн. в місяць.

Оплату виконаних робіт з технічного обслуговування замовник здійснює протягом 5 днів після підписання акту виконаних робіт і одержання рахунку на оплату (п.8.1 договору).

За прострочення остаточної оплати прийнятих послуг по цьому договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% від суми, яка підлягає виплаті за кожен день прострочення (п.9.4 договору).

Додатковою угодою №2 від 26.12.2011р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2012р.

Додатковою угодою №3 від 29.12.2012р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2013р.

Додатковою угодою №4 від 26.12.2013р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2014р.

Додатковою угодою №5 від 17.11.2014р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2015р.

Додатками №№1 і 3 сторони узгодили перелік обладнання автономної котельної, яке підлягає обслуговуванню за договором.

На виконання умов договору, позивачем були надані послуги з технічного обслуговування котельного і допоміжного обладнання, що підтверджується актами здавання-приймання за період: листопад 2010р. - грудень 2014р., копії яких наявні в матеріалах справи. Акти здавання-приймання скріплені підписами повноважних осіб без будь яких зауважень і затверджені керівниками обох підприємств.

Для оплати наданих послуг позивачем ОСОБА_1 підприємству «Астон» були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 44 771,40грн.

Відповідач в порушення п.8.1 договору надані послуги на час подання позову позивачем оплатив частково у сумі 35 004,50грн., що ним не спростовано.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач на часткове погашення заборгованості перерахував позивачеві 1 500,00грн., у тому числі 10.03.2017р. 500,00грн., 16.03.2017р. 500,00грн. та 18.04.2017р. 500,00грн.

Таким чином, на час розгляду справи заборгованість у розмірі 8 266,90грн. залишається непогашеною, доказів зворотного суду не надано.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

· відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу;

· згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;

· ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

· факт надання послуг підтверджено актами здавання-приймання за період: листопад 2010р. - грудень 2014р., копії яких наявні в матеріалах справи:

· оплату виконаних робіт по технічному обслуговуванню замовник здійснює протягом 5 днів після підписання акту виконаних робіт і одержання рахунку на оплату (п.8.1 договору);

· відповідач в обумовлені п.8.1 договору строки оплату за виконані послуги в повному обсязі не здійснив;

· на час розгляду справи заборгованість у сумі 8 266,90грн. не погашена;

· відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом;

· ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачене, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

· ст.257 Цивільного кодексу України (ЦК) загальна позовна давність встановлена тривалістю у 3 роки;

· відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку;

· ч.3 ст.264 Цивільного кодексу України передбачено, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується;

· згідно ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення;

· відповідно до ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові;

· загальна сума 3% річних за прострочення платежів за період з 03.03.2014р. по 21.04.2017р. включно становить 1 847,29грн., позивачем заявлена більша сума, а саме - 2 374,23грн. (допущені помилки в розрахунках і позов подано з перевищенням загального строку позовної давності);

· загальна сума інфляційних за прострочення платежів за період: березень 2014р. - березень 2017р. становить 21 584,14грн., позивачем заявлена більша сума, а саме - 22 596,29грн. (допущені помилки в розрахунках і позов подано з перевищенням загального строку позовної давності).

Розрахунок здійснених нарахувань суд проводив наступним шляхом:

Акт №612 за листопад 2012р. (сума боргу 65,40грн.):

ь інфляційні за період березень 2014р. - березень 2016р. - 52,45грн.;

ь 3% річних за період з 03.03.2014р. по 30.03.2016р. - 4,08грн.;

Акт №741 за грудень 2012р. (сума боргу 1 620,90грн.):