Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
м. Старокостянтинів, вул. Миру, 9, 31100, (03854) 3-23-40
№2-а-7960/2010 р.
30 грудня 2010 року Суддя Старокостянтинівського районного суду
Хмельницької області ОСОБА_1, розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії,
Позивачка пред”явила позов до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними, зобов”язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2010 рік, посилаючись на те, що згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” вона є дитиною війни і має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком щомісяця, яку відповідач не виплачував в повному розмірі.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 17 грудня 2010 року залишені без розгляду позовні вимоги позивачки до управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі про визнання дій незаконними, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за період з 1 січня по 15 червня 2010 року.
Провадження у даній справі відкрито про визнання дій незаконними, зобов'язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії з 16 червня 2010 року, що є предметом цього адміністративного позову.
20 грудня 2010 року представник відповідача отримала копію ухвали і позовну заяву з доданими до неї документами, однак у визначений строк заперечення проти позову не подала.
Відповідно до п.2 Ч.1, ч.4 ст. 183-2 КАС України судця розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статтей 1 і 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Положення ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги при вирішенні даного спору, оскільки наявність такої норми, за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком, не є підставою для відмови в реалізації конституційних гарантій та права на отримання підвищення до пенсії дитини війни, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
На теперішній час діє норма ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції 18.11 2004 року.
Прийнятий 27 квітня 2010 року Закон України ''Про Державний Бюджет України на 2010 рік” не містить положень, що зупиняють дію Закону України ''Про соціальний захист дітей війни” чи його окремих норм.
За таких обставин суд вважає, що невиплата позивачці підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 16 червня 2010 року є протиправною і відповідача слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії за вказаний період.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати управління Пенсійного фонду в Старокостянтинівському районі Хмельницької області.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати вказане підвищення після ухвалення даного рішення і до 31 грудня 2010 року задоволенню не підлягають, оскільки зі змісту ст.2 КАС України вбачається, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб, а право позивачки отримувати підвищення до пенсії як дитині війни після 30 грудня 2010 року відповідачем порушено не було.
На підставі ст.19 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст. 9,11, 86,159- 163,167 КАС України, суд
Позов задовольнити частково. Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі на 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 16 червня по 30 грудня 2010 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 16 червня по 30 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський райсуд на протязі 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя