за результатами розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
29.05.2017 Справа № 904/9615/16
За заявою Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню
У справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області)
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з охорони № 2014/у/100/1100 від 23.06.2014 у загальному розмірі 1 590 634 грн. 33 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від заявника (відповідача): ОСОБА_1 - провідний юрисконсульт (довіреність № 52/16/08
від 11.01.2017)
від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність № 1 від 23.05.2017)
У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач), в якій просило суд стягнути заборгованість за договором про надання послуг з охорони № 2014/У/ЮО/1100 від 23.06.2014 у загальному розмірі 1 590 634 грн. 33 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з охорони № 2014/У/ЮО/1100 від 23.06.2014 в частині повної та своєчасної оплати наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Каскад-КР" у березні 2016 року охоронних послуг. При цьому, відповідно до договору № 11/07-2016 ВС про відступлення права вимоги від 11.07.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-КР" (первісний кредитор) передало Товариству з обмеженою відповідальністю "Віртумем Соліс" (новий кредитор) право вимоги за договором про надання послуг з охорони № 2014/У/ЮО/1100 від 23.06.2014 в частині наданих послуг за основним договором у березні 2016 року у сумі 1 328 303 грн. 49 коп., відповідно до рахунку № 9 від 01.03.2016 та акту виконаних робіт № 15 від 31.03.2016.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" 1 328 303 грн. 49 коп. основного боргу, 224 142 грн. 14 коп. пені, 25 477 грн. 30 коп. 3% річних, 54 828 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 24 491 грн. 37 коп. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 вказане рішення залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016, яке набрало законної сили 07.02.2017, судом видано наказ про його примусове виконання від 10.02.2017.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 904/9615/16 скасовано; справу № 904/9615/16 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2017, розгляд справи призначено судді Фещенко Ю.В.
Від Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява (вх.суду 10198/17 від 16.02.2017) про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що платіжним дорученням № 3366 від 14.02.2017 відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в рахунок виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 по справі № 904/9615/16 було добровільно перераховано грошові кошти в розмірі 1 657 242 грн. 31 коп., отже обов'язок відповідача перед позивачем за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 по справі № 904/9615/16 відсутній повністю.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2017 (суддя Петренко І.В.) вказану заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.03.2017.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2017 (суддя Петренко І.В.) провадження щодо розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зупинено, у зв'язку з надходженням касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 та необхідністю надіслання справи №904/9615/16 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
Справа № 904/9615/16 було повернута до господарського суду Дніпропетровської області 26.04.2017.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2017 (суддя Фещенко Ю.В.) прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду у засіданні на 17.05.2017.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2017 було прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" до розгляду, поновлено провадження та призначити її розгляд у судовому засіданні на 29.05.2017.
Від заявника (відповідача) надійшли доповнення до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню (вх.суду 3032517 від 29.05.2017), в яких він додатково зауважує, що наказ суду від 10.02.2017 видано на виконання рішення, яке було скасовано Вищим господарським судом України, отже обов'язок відповідача за вказаним наказом відсутній. Також, заявник вимагав стягнути з позивача безпідставно одержані грошові кошти в сумі 1 657 242 грн. 31 коп.
У судове засідання 29.05.2017 з'явилися представники позивача та відповідача (заявника).
Представник відповідача (заявника) у судовому засіданні 29.05.2017 наполягав на задоволенні його заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Також представником заявника було викладено зміст доповнень до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.
Представник позивача у судовому засіданні 29.05.2017 проти задоволення заяви відповідача заперечував, посилаючись на її безпідставність.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція щодо спірного питання, а також представниками позивача та відповідача у судовому засіданні 29.05.2017 наголошено на тому, що ними долучені до матеріалів справи всі докази, необхідні для правильного розгляду поданої заяви.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віртутем Соліс" 1 328 303 грн. 49 коп. основного боргу, 224 142 грн. 14 коп. пені, 25 477 грн. 30 коп. 3% річних, 54 828 грн. 01 коп. інфляційних втрат, 24 491 грн. 37 коп. судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 вказане рішення залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016, яке набрало законної сили 07.02.2017, судом видано наказ про його примусове виконання від 10.02.2017.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2017 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.02.2017 у справі № 904/9615/16 скасовано; справу № 904/9615/16 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Від Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з тим, що платіжним дорученням № 3366 від 14.02.2017 відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в рахунок виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2017 по справі № 904/9615/16 було добровільно перераховано грошові кошти в розмірі 1 657 242 грн. 31 коп., отже обов'язок відповідача перед позивачем за наказом господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 по справі № 904/9615/16 відсутній повністю. Крім того, заявник вказує, що наказ суду від 10.02.2017 видано на виконання рішення, яке було скасовано Вищим господарським судом України, отже обов'язок відповідача за вказаним наказом відсутній. Також, заявник вимагав стягнути з позивача безпідставно одержані грошові кошти в сумі 1 657 242 грн. 31 коп.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні у судовому засіданні, суд вважає, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно із частиною 2 статті 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Відповідно до вимог частини 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
За змістом цієї норми закону визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, пов'язується з певними обставинами, які мали місце на момент його видачі (пред'явлення до виконання): помилковою видачею, зокрема, коли судове рішення не підлягало негайному виконанню і не набрало законної сили або пред'явлено до виконання після скасування судового рішення, на підставі якого було видано наказ; повним (частковим) погашенням боргу, щодо якого видано наказ, в добровільному порядку боржником чи за нього іншою особою або з інших причин, наприклад, списання боргу внаслідок прийняття відповідного нормативного акта.
Слід зазначити, що необхідність визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, може бути пов'язана не лише з тим, що наказ було видано помилково. Це може бути потрібним також у випадках, якщо стягувач подав наказ для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов'язань боржника за судовим рішенням або після припинення зобов'язань боржника з іншої підстави.
Аналогічні висновки містяться і в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" в пункті 3.3. та 3.4. якої вказано таке:
1) частина 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:
- якщо його видано помилково;
- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
2) тією ж частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що коли стягнення за наказом, визнаним таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, уже відбулося, господарський суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Водночас, наказ суду від 10.02.2017 було видано на виконання рішення, яке набрало законної сили та яке на момент його видачі не було виконано боржником (отже, не помилково); крім того, на момент скасування рішення суду наказ вже було виконано повністю.
Вказані обставини унеможливлюють застосування до спірних відносин норм статті 117 Господарського процесуального кодексу України, а отже, у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягненні безпідставно отриманих коштів в сумі 1 657 242 грн. 31 коп., суд вважає за необхідне відмовити.
При цьому, суд зазначає, що в даному випадку питання щодо наявності підстав для повернення стягнутого за скасованим рішенням підлягає розгляду в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2017 у справі № 904/9615/16 таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів в порядку встановленому для оскарження судових рішень.
Суддя ОСОБА_3