23.05.2017р. Справа № 904/4867/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація ОСОБА_1",
м. Маріуполь
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат",
м. Кам'янське
про стягнення 2 040 439,44 грн.
Суддя Кеся Н.Б.
При секретарі судового засідання Хавіна О.С.
Представники:
Від Позивача: представник ОСОБА_2, довіреність № 170420 від 11.04.2017 р.
Від Відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність № 20 від 31.01.2017 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизація ОСОБА_1" (далі-Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі-Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідачів на свою користь заборгованість суму заборгованості по Договору поставки №14-0992-02 від 02.06.2014 року у розмірі 352893,65 грн.; пені у розмірі - 915875,49 грн.; 3% річних у розмірі - 68136, 86 грн.; інфляційних у розмірі - 703533,44 грн.; а всього разом - 2040 439,44 гривень та судовий збір.
В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки.
В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:
- копію Договору поставки № 14-0992-02 від 02. 06. 2014 року;
- копію Специфікації № 1 до Договору № 14-0992-02 від 02. 06. 2014 року;
- копію акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.01.2014 - 14.04.2017 між Позивачем та Відповідачем за Договором № 14-0992-02 від 02.06.2014 року;
- підтвердження відправки відповідачу акту звіряння взаємних розрахунків (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ф.119);
- Розрахунок пені, інфляційних, % річних, станом на 14.04.2017р.;
- копію Статуту товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-АВТОМАТИЗАЦІЯ»;
- копію ОСОБА_2 з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № НОМЕР_1 від 29.11.2016р.;
- копію приказу про призначення директора №1/к товариства з обмеженою відповідальністю «ВДТ-АВТОМАТИЗАЦІЯ» від 14.06.2005р.;
- копію Відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 26.09.2016р.;
- копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- копію звернення до представників керівництва ПАО «ДМКД» та Корпорації «ІСД» № 151028/1 від 28.10.2015р.;
- копії рахунків на оплату;
- копії видаткових накладних;
- копії довіреностей;
- копії платіжних доручень;
- копію листа-повідомлення про зміну назви підприємства ТОВ «ВДТ-Автоматизація» на ТОВ «Автоматизація ОСОБА_1»;
- копію довіреності №0118 від 19.12.2016р., що уповноважує ОСОБА_4 представляти інтереси ТОВ «Автоматизація ОСОБА_1» в місцевих господарських та апеляційних господарських судах України;
- копію ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат";
- копію довіреності № 170420 від 11.04.2017 р.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов (а.с. 53-57) вказує про те, що:
у фінансовому обліку ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" обліковується заборгованість за договором №14-0992-02 від 02.06.2014 в розмірі 352893,65 грн. за рахунком №14019-2/1 від 15.09.2014р.;
щодо стягнення суми пені Відповідач просить суд застосувати позовну давність та відмовити Позивачу в позовних вимогах про стягнення пені в розмірі 915875,49 грн., оскільки відповідно до інформації, яка міститься у видаткових накладних №127 від 01.10.2014р., №143 від 22.10.2014р. товар надійшов на комбінат 01.10.2014 та 22.10.2014 року, враховуючи умови договору та приписи законодавства строк оплати (10 банківських днів з моменту поставки) - 05.11.2014 року. Тому, строк позовної давності для стягнення пені розпочався 06.11.2014 року та сплинув 06.11.2015 року;
щодо стягнення 3% річних Відповідач вказує про те, що відповідно до наданих Позивачем рахунку №М14019-01 від 22.09.2014 та видаткових накладних №№127 від 01.10.2014,143 від 22.10.2014 на суму 1167073,56 грн. з ПДВ, Відповідачем платіжним дорученням від 15.09.2014 №18631 сплачено 814179,91 грн. з ПДВ. З призначенням платежу «попередня оплата за модулі, джерела живлення, вол.-оптичний кабель, картриджі, тощо по рах. №М14019-2 від 15.09.2014 за дог. 14-0992 від.02.06.2014» Таким чином, оскільки ціна товару відповідно умов Договору, після перерахування попередньої оплати, в сторону збільшення зміні не підлягає, а відповідачем здійснено попередню оплату за специфікацією № 1 у Позивача відсутні підстави для розрахунку ціни товару для нарахування 3% річних та інфляційних з урахуванням курсу гривні до Євро станом на день подання позову. Відповідно до частини 1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Відповідно до інформації, яка міститься на видаткових накладних граничний строк оплати - 5 листопада 2014 року, отже прострочення платежу складає 891 день. Отже, можливе нарахування 3% річних на залишок заборгованості в розмірі 352 893,65 грн. з ПДВ, контррозрахунок має такий вигляд: 352 893,65 грн. х 3% : 365 день х 891день = 25 843,42 грн.;
щодо стягнення інфляційних втрат, відповідно до умов договору та даних товарно-супровідного документу (видаткової накладної №142 від 22.10.2014), оплата товару здійснюється за фактом поставки товару протягом 10 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату, граничний строк оплати - 05.11.2014. Таким чином, нарахування інфляційних можливе із застосуванням індексу інфляції за період з грудня 2014- 103,0%, за 2015 рік - 143,3%, 2016 рік - 112,4%, січень 2017- 101,1%, лютий 2017 -101,0%, березень 2017-101,8%, квітень 2017-109,9% (1,03x1,433x1,124x1,011x1,01x1,018x1,099 = 1,895) Контррозрахунок інфляційних має такий вигляд: 352 893,65 грн х 1,895 = 668 733,47 - 352 893,65 = 315 839,82грн.;
також Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 3 місця, оскільки Відповідач має інші грошові зобов'язання, зокрема, по сплаті заробітної плати, податків, кредмтів.Стосовно матеріального інтересу Позивача, то розстрочення виконання рішення у даній справі матиме наслідком гарантоване щомісячне надходження грошових коштів від Відповідача на користь Позивача.
В судовому засіданні 23.05.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоматизація ОСОБА_1" (далі-Продавець) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", найменування якого змінено на - Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" (далі-Покупець) був укладений договір №14-0992-02 від 02.06.2014р. (далі-Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі-Товар) (п. 1.1 Договору).
Кількість, номенклатура, ціна, умови оплати та термін поставки товару визначені в Специфікації №1, що додається до договору і складає його невід'ємну частину (п. 1.2 Договору).
Ціна на товар встановлюється у національній валюті України - гривнях за одиницю, на умовах, обумовлених в Специфікації №1, згідно з офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної ОСОБА_5 (редакція 2010 року) далі- "Інкотермс-2010" і вказується в Специфікації №1, що додається до договору і складає його невід'ємну частину. Ціна на товар після перерахування грошових коштів по попередній оплаті в бік збільшення зміні не підлягає, якщо інше не обумовлене Специфікацією №1 по узгодженню сторін (п. 2.1 Договору).
Відповідно до п. 2.3 Договору сума договору на момент підписання, згідно Специфікації №1, становить 755888,15 грн., у тому числі ПДВ 20% - 125981,36 грн.
Термін дії договору - з моменту його підписання Сторонами і до 31.12.2014 року, а в частині гарантійних зобов'язань щодо обладнання - до моменту їх спливу.
Відповідно до п. 1 Специфікації №1 до Договору №14-0992-02 від 02.06.2014р. (а.с. 14-15), ціни наведені на умовах поставки - DDP- склад Покупця м.Дніпродзержинськ.
Відповідно до п. 2 Специфікації №1 до Договору №14-0992-02 від 02.06.2014р., умови поставки - DDP- склад Покупця м.Дніпродзержинськ.
Відповідно до п. 3 Специфікації №1 до Договору №14-0992-02 від 02.06.2014р., умови оплати:
1 етап: попередня оплата 50% (377944,08 грн. з ПДВ) на підставі виставленого рахунку на оплату;
2 етап: за письмовим повідомленням про готовність товару до відвантаження 20% (151177,63 грн. з ПДВ), на підставі виставленого рахунку на оплату;
3 етап: за фактом поставки Товару 30% (226766,44 грн. з ПДВ), протягом 10 банківських днів, на підставі виставленого рахунку на оплату.
Відповідно до п. 1 Специфікації №1 до Договору №14-0992-02 від 02.06.2014р., при зміні курсу НБУ більш ніж на +- 3% від курсу =10,8433 грн., ціна підлягає коригуванню автоматично і не вимагає жодного додаткового узгодження сторін.
Так, на виконання вимог договору з вересня 2014 року Продавець поставив Покупцю товар, визначений у Специфікації №1 до Договору №14-0992-02 від 02.06.2014р. на загальну суму 1 212 998,72 грн., що підтверджується виставленим для оплати рахунком на оплату №М14019-2 від 15.09.2014р. (а.с. 35-36), видатковими накладними №127 від 01.10.2014р. та №143 від 22.10.2014р. (а.с. 37-38) та довіреностями на отримання ТМЦ (а.с. 39-40).
Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманої продукції здійснив частково на суму 860105,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №18631 від 15.09.2014р. (а.с. 41), внаслідок чого заборгованість останнього склала 352893,65 грн. основного боргу, що підтверджується розрахунком суми боргу, наведеного в акті звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2014-14.04.2017 (а.с.16), який підписано лише з боку Позивача.
На підставі ст. 549 ЦК України Позивач нарахував Відповідача пеню у розмірі 915875,49 грн., яка нарахована за період з 05.11.2014р. по 14.04.2017р.
На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу суму 68136,86 грн. 3% річних, яка нарахована за період з 05.11.2014р. по 14.04.2017р. та 703533,44 грн. інфляційних втрат за період з 05.11.2014р. по 14.04.2017р.
В період розгляду справи судом Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.
Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.
Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 Господарського кодексу України.
Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.
Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його неоплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача 352893,65грн. основного боргу.
Позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені на суму 915875,49 грн. не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Розрахунок суми позову свідчить про те, що Позивач нарахував пеню за період з 05.11.2014р. по 14.04.2017р., за період прострочення, який перевищує шість місяців, тоді як правомірним нарахуванням пені є період з 05.11.2014р. по 05.05.2015р.
Також Відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності , встановленого ст.258 ЦК України і який складає один рік для стягнення пені.
Так, Позивач звернувся до суду 24.04.2017р., тоді як строк позовної давності про стягнення пені за період з 05.11.2014р. по 05.05.2015р. сплинув остаточно 05.05.2016р.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності та перевищенням періоду нарахування пені.
Щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 703533,44 грн. суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 267087,44 грн. з наступних підстав.
Так, Позивачем застосовано індекси інфляції на суму боргу в розмірі 929370,47грн., тоді як борг Відповідача за договором визначений Позивачем на суму 352893,65грн.
Суд зазначає, що хоча умови укладеного між сторонами договору поставки передбачають коригування вартості товару у зв'язку з коливанням курсу валюти, проте, за позовом суд не знаходить підтвердження тому, що реальні грошові зобов'язання Відповідача були визначені на суму, на яку нараховані інфляційні втрати.
До того ж, розрахунок Позивача не відповідає рекомендаціям Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, наданих листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р. До того ж, слід також врахувати роз'яснення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з яким розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Із змісту листа Верховного Суду України від 03.04.1997 року №62-97р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при цьому, якщо в індексованому періоді набирається не менше п'ятнадцяти днів. Так, при розрахунку Позивач безпідставно нарахував інфляційні втрати на суму боргу у квітні місяці 2017 року, в якому борг за конкретний розрахунковий період існував менше 15 днів.
Що стосується нарахування 3% річних у розмірі 68136,86 грн., суд задовольняє в цій частині позов частково на суму 25843,42 грн., оскільки саме таку суму складають 3% річних за період з 05.11.2014р. по 14.04.2017р. на суму боргу 352893,65грн., тоді як Позивачем необґрунтовано нараховані 3 % річних на суму 929370,47грн.
Також суд, зважаючи на обставини, на які посилається Відповідач, вважає за можливе задовольнити заяву Відповідача про розстрочку виконання судового рішення частково, а саме розстрочити виконання рішення суду на два місяці рівними частинами.
Пунктом 7.2 частини 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизація ОСОБА_1" (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, буд. 56, код ЄДРПОУ 33560139) заборгованість суму заборгованості по Договору поставки №14-0992-02 від 02.06.2014 року у розмірі 352893,65 грн.; 3% річних у розмірі - 25843,42 грн.; інфляційних у розмірі - 267087,44 грн.; а всього разом - 645824,51 гривень та 9687,37 грн. судового збору.
В частині позовних вимог про стягнення пені в розмірі 915875,49 грн., 3% річних 42293,44 грн. та 436446,00 грн. інфляційних втрат - відмовити.
Заяву Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, вул.Соборна, буд. 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043) про розстрочку виконання рішення по справі задовольнити частково, надати розстрочку з виконання цього рішення на суму 645824,51 грн. рівними частинами на 2 місяці, а саме:
01.06.2017 по 30.06.2017р. - 322912,26 грн.;
01.07.2017 по 31.07.2017р. - 322912,25 грн.;
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 29.05.2017
Суддя ОСОБА_6