"29" травня 2017 р. Справа № 903/545/16
За скаргою спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком” на дії та рішення державного виконавця
у справі за позовом: публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Дніпро”
до відповідача 1: спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком”
до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер - ЗБК - Україна”
до відповідача 3: товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас”
до відповідача 4: товариства з обмеженою відповідальністю “Світязь”
про стягнення 183861879,42грн.
за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас”
до відповідача: публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Дніпро”
про визнання поруки припиненою
Суддя Шум М.С.
представники сторін:
від публічного акціонерного товариства “ОСОБА_1 Дніпро”: н/з
від спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком”: н/з
від товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер - ЗБК - Україна”: н/з
від товариства з обмеженою відповідальністю “Атлас”: н/з
від товариства з обмеженою відповідальністю “Світязь”: н/з
від ДВС: ОСОБА_2, посвідчення №831
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні згідно ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 11.10.2016 р. у справі позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Дніпро" до Спільного українсько-швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Луцькенергоком", Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер-ЗБК-Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас", Товариства з обмеженою відповідальністю "Світязь" про стягнення 183861879,42 грн. задоволені. У задоволенні зустрічних позовних вимог було відмовлено.
На виконання вказаного рішення судом 21.11.2016р. видано накази за №903/545/16-1, №903/545/16-2, №903/545/16-3, №903/545/16-4, №903/545/16-5.
30.12.2016р. державним виконавцем Першого ВДВС м. Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№53220172 по виконанню наказу господарського суду Волинської області №903/545/16-2 про стягнення зі спільного українсько-швейцарського підприємства ТОВ «Луцькенергоком» 51675 грн. судового збору на користь ПАТ «ОСОБА_1 кредит Дніпро».
30.12.2016р. винесено постанову про арешт майна боржника.
08.02.2017р. винесено постанову про арешт коштів боржника.
09.02.2017р. винесено постанову про розшук майна боржника.
22.02.2017 р. винесено постанову про припинення розшуку майна, яке було оголошено в розшук постановою від 09.02.2017р..
06.03.2017р. винесено постанову про скасування процесуального документу, якою постанову від 22.02.2017р. скасовано, як помилково винесену.
12.04.2017р. спільне українсько-швейцарське підприємство товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком” звернулося до господарського суду Волинської області із скаргою на дії та рішення державного виконавця, в якій просять визнати недійсною та скасувати «Постанову про скасування процесуального документу» Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області від 06.03.2017р. ВП №53220172.
Скарга мотивована тим, що в постанові про розшук майна боржника від 09.02.2017р. ВП №53220172 більшість транспортних засобів не є власністю боржника, оскільки були ним відчужені у 2015р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліпром», Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпролайт» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Майстер- Профі», що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу(копії останніх із супровідним листом подані суду). Вважають, що Закон України «Про виконавче провадження» передбачає можливість звернення стягнення та розшук саме майна боржника, яким за виконавчим провадженням №53220172 є спільне українсько-швейцарське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю «Луцькенергоком».
24.05.2017р. від ДВС надійшли заперечення, в яких у задоволенні скарги просять відмовити, оскільки згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Представник ДВС у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні поданої скарги з підстав наведених у запереченнях.
Згідно ч.1-2 ст.121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
За приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон), завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, тобто сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно ч.1 ст.18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.3 ст.36 Закону, у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно с.1, 6 ст.48 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно наданих скаржником копій договорів, майно(транспортні засоби), які постановою ДВС від 09.02.2017р. оголошені у розшук в 2015р., відчужені боржником на користь ТОВ «Поліпром», ТОВ «Дніпролайт» та ТОВ «Завод Майстер- Профі».
Окрім того, в постанові від 22.02.2017р. про припинення розшуку майна боржника, сам державний виконавець зазначає, що згідно відповіді Територіального сервісного центру 0741 розшукуванні транспортні засоби зняті з обліку щодо спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком”.
Разом з цим, постанова ДВС від 06.03.2017р. ВП №53220172 про скасування процесуального документу не містить жодного правового обґрунтування щодо помилкового винесення постанови від 22.02.2017р. про припинення розшуку майна боржника.
Згідно ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
За приписами ст.115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005р. у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком Держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 ст.6 Конвенції "Про захист прав людини та основоположних свобод".
Згідно п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищенаведене, суд визнає доводи заявника правомірними та обґрунтованими, приходить висновку про задоволення скарги спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком” на дії та рішення державного виконавця, у зв'язку з чим визнає недійсною та скасовує «Постанову про скасування процесуального документу» Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області від 06.03.2017р. ВП №53220172.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст.86, 121-2 ГПК України, господарський суд ,-
ухвалив:
1. Скаргу спільного українсько - швейцарського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Луцькенергоком” на дії та рішення державного виконавця - задоволити.
2. Визнати недійсною та скасувати «Постанову про скасування процесуального документу» Першого відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_3 територіального управління юстиції у Волинській області від 06.03.2017р. ВП №53220172.
Суддя М. С. Шум