30 травня 2017 року Справа № 903/426/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі)
Короткевича О.Є.,
Полякова Б.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм тайм", м. Луцьк Волинської області
на ухвалу від 08.09.2016 Рівненського апеляційного господарського суду
у справі№ 903/426/16 господарського суду Волинської області
за заявою боржникапублічного акціонерного товариства "Ковельмолоко", м. Ковель Волинської області
провизнання банкрутом
розпорядник майнаарбітражний керуючий Куц І.Я.
Подана ТОВ "Компанія з управління активами "Прайм тайм" касаційна скарга від 07.04.2017 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Так, відповідно до норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, ТОВ "Компанія з управління активами "Прайм тайм" оскаржується ухвала Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016, якою повернуто ТОВ "Молочна компанія "Галичина" апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.07.2016 у даній справі.
Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017).
Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016.
Згідно п. 4 ч.1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім цього, відповідно до вимог ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Оскаржувана в касаційному порядку ухвала Рівненського апеляційного господарського суду була прийнята 08.09.2016, тоді як касаційна скарга ТОВ "Компанія з управління активами "Прайм тайм" на вказану ухвалу була подана 08.04.2017, про що свідчить відбиток поштового штемпелю на конверті, яким касаційна скарга разом із доданими до неї документами була направлена до Рівненського апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. У даному випадку останній день строку на звернення з касаційної скаргою - 28.09.2016.
Таким чином, касаційна скарга подана через 6 місяців та 11 днів після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання.
Викладене у скарзі клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 мотивовано тим, що про існування оскаржуваної ухвали скаржник дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень України лише 29.03.2017.
Розглядаючи вказане клопотання, Вищий господарський суд України враховує, що відповідно до ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.
Приймаючи до уваги, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про поновлення строку, колегія суддів прийшла до висновку щодо неповажності причин його пропуску у зв'язку із наступним.
Так, скаржником в порушення норм ст.ст. 32-36 ГПК України не додано до касаційної скарги жодних доказів на підтвердження того, що лише 29.03.2017 заявнику касаційної скарги стало відомо про прийняття оскаржуваної ухвали саме з Єдиного державного реєстру судових рішень України (роздруківка копії ухвали тощо).
У зв'язку із викладеним та враховуючи, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку для подання касаційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.201.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Поряд з викладеним, касаційний суд звертає увагу на те, що відповідно до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
Згідно з приписами вказаної статті ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевіряє застосування судами першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Виходячи із системного аналізу викладених норм ГПК України, при зверненні із касаційною скаргою на судові рішення першої та апеляційної інстанцій, в касаційній скарзі скаржник повинен чітко вказати, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені судами при прийнятті ними того чи іншого судового акта (зазначити статті Закону, його назву тощо) до встановлених ним обставин справи, вказавши при цьому в чому саме полягає невірне застосування судом вказаних норм права.
Однак, скаржник, в порушення норм п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України, навівши в скарзі заперечення лише стосовно оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали місцевого суду, між тим не вказав, у чому полягають допущені порушення та які норми законодавства були порушені саме апеляційним судом при винесенні оскаржуваної в касаційному порядку ухвали апеляційного суду про повернення ТОВ "Молочна компанія "Галичина" апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Волинської області від 13.07.2016 у даній справі.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, касаційна скарга ТОВ "Компанія з управління активами "Прайм тайм" не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Керуючись нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір", 32-36, 50, 53, 111, п.п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113, ч. 3 ст. 1113, ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм тайм" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 у справі № 903/426/16.
2. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Прайм тайм" на ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 08.09.2016 у справі № 903/426/16 повернути заявнику.
Головуючий В.М. Коваленко
Судді О.Є. Короткевич
Б.М. Поляков