29 травня 2017 року Справа № 905/2127/16
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіСтратієнко Л.В.
суддівВовка І.В., Нєсвєтової Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
наухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2016 року
у справі№ 905/2127/16
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком"
про зобов'язання повернути майно
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком" подало касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2016 року.
Вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначено статтею 111 Господарського процесуального кодексу України і, зокрема встановлено, що до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.
Засобом підтвердження відправлення копії касаційної скарги є оригінал поштової квитанції про прийняття поштових відправлень, засвідчена копія списку або виписка зі списку у формі, встановленій поштовими правилами, з посиланням на номер і дату поштової квитанції, яка видана в підтвердження прийняття поштового відправлення за вказаною адресою, розписки, інші документи, які підтверджують виконання стороною її зобов'язань в таких діях.
ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком", в порушення вимог чинного законодавства, до касаційної скарги не додано доказів про надіслання її копії позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль".
Також до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 600,00 грн.
У зв'язку із тим, що відповідач звернувся із цією касаційною скаргою 03 квітня 2017 року і просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2016 року, то при подачі цієї касаційної скарги останній мав сплатити 1 600,00 грн судового збору.
Проте, касаційна скарга ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" судовим збором не оплачена.
Натомість ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" в тексті цієї касаційної скарги посилається на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити його від сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті та зазначає, що на момент подачі цієї касаційної скарги ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" не може здійснити оплату судового збору у зв'язку із важким фінансовим станом підприємства, що є не обґрунтованим та не підтверджено належними та допустимими доказами.
Також, разом із касаційною скаргою відповідачем було подане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаного судового акту, однак, з огляду на невиконання ним вимог ст. 111ГПК України, дане клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку не підлягає розгляду.
Крім того, колегія суддів звертає увагу відповідача, що ухвалами Вищого господарського суду України від 13 жовтня 2016 року, 18 листопада 2016 року, 01 лютого 2017 року та 23 березня 2017 року йому уже поверталася його касаційна скарга з підстав невиконання ним вимог ст. 111ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України на учасників судового процесу покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Керуючись п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 11 серпня 2016 року у справі № 905/2127/16 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком".
Головуючий, суддя Л. Стратієнко
Суддя І. Вовк
Суддя Н. Нєсвєтова