29.05.2017 Справа №607/14909/15-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Братасюка В.М.,
за участю секретаря судового засідання Чичкевич О.І.,
розглянувши заявуОСОБА_1 про забезпечення позову, -
В провадженні Тернопільського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.
Крім того Тернопільським міськрайонним судом під головуванням судді Сливки Л.М. розглядається справа №607/10373/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування державного акту про право приватної власності на землю.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання особязку в натйрі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб.
Одночасно позивачем ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачеві ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню стороннім особам належного йому на праві власності майна - садового будинку, допоміжних споруд разом із земельною ділянкою площею 0,073 га згідно державного акту серії І-ТР №017190 від 18.11.1998 року, кадастровий номер 6125286700:01:001:1954, які знаходяться за адресою: вул. Довга, 1, с. Петриків, Тернопільського району, Тернопільської області, як на майно, що належить на праві власності відповідачеві ОСОБА_2, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявлені вимоги вмотивовано тим, що є підстави вважати, що відповідач у справі ОСОБА_2, у разі постановления судом рішення в справі №607/14909/15-ц, намагатиметься та зможе вчинити дії спрямовані на відчуження належного йому майна (садового будинку та допоміжних господарських споруд разом із земельною ділянкою, які знаходяться за адресою: вул. Довга, 1, с. Петриків, Тернопільського району) стороннім особам, що може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, яка вирішується на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На відміну від адміністративного судочинства, визначальний принцип цивільного судочинства полягає у змагальності сторін, тобто у покладанні обов'язку доказування обставин в обґрунтування вимог/заперечень покладається на кожну із сторін процесу.
За положеннями Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006р. №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, застосувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з також заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відтак суд наголошує, що диспозиція ст. 151 - 153 ЦПК України, яка дозволяє суду забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, носить оціночний характер судом ризиків заподіяння шкоди інтересам позивача, як особи якій, за її твердженням, з вини відповідачів заподіяно шкоду і яка вимагає накладення заборони відповідачеві ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню стороннім особам належного йому на праві власності майна, ще до ухвалення судом остаточного рішення у справі, та відповідачів, котрі, зі слів знову ж таки позивача, заперечують вимогу позивача, з метою недопущення необґрунтованого втручання в право власності.
Виходячи із принципу диспоцитивності та враховуючи те, що судом розглядається справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому він просить зобов'язати громадянина ОСОБА_2 за власні кошти привести самовільно зайняту у нього земельну ділянку у попередній придатний для використання стан, шляхом знесення незаконно самовільно збудованого на ній будинку із допоміжними приміщеннями та кам'яного паркану, суду є незрозумілим вид забезпечення позову, який обрав позивач.
Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, приходить до переконання, що подана позивачем заява про забезпечення позову до задоволення не підлягає, оскільки позивачем ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведено наявності наміру відповідача ОСОБА_2 будь - яким чином відчужити належне йому, описане в заяві про забезпечення позову майно, з метою уникнення виконання рішення суду, крім того позивачем не вказано жодних обґрунтувань для застосування заходів забезпечення позову у визначений ним спосіб.
Керуючись ст.ст. 151-153, 208-210, 294 ч.2, 295 ч.1 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006р. №9, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення заборони відповідачеві ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженню стороннім особам належного йому на праві власності майна - садового будинку, допоміжних споруд разом із земельною ділянкою, які знаходяться за адресою: вул. Довга, 1, с. Петриків, Тернопільського району, Тернопільської області - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подано до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом п'яти днів.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали
Головуючий суддяОСОБА_6