05.05.2017 Справа №607/13085/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
- головуючого - судді Братасюка В.М.
- за участю секретаря Чичкевич О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із уточненими позовними вимогами до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності на спадкове майно, а саме на 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20, які належали спадкодавцеві ОСОБА_3, а саме на: 11 підвал пл. 4.8 кв.м., 1-1 тамбур пл. 3.1 кв.м., 1-2 передпокій пл. 11.6 кв.м., 1-3 житлова пл. 10.6 кв.м., 1-4 житлова пл. 14.0 кв.м., 1-5 кухня пл. 16.9 кв.м., 1-6 коридор пл. 1.1. кв.м., 1-7 ванна пл. 3.7 кв.м., 1-8 туалет пл. 1.0 кв.м., загальною площею 66.8 кв.м., в тому числі житлова площа 24.6 кв.м., сарай під літ. «Д», частину огорож № 1, № 2, 1/3 частину вимощення 1. В обґрунтування вимог посилається на те, що після смерті батька ОСОБА_3, який помер 31.03.2015року, відкрилась спадщина на належне йому майно, 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20 та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.0300 га, по вул. Канадська, 20 в м.Тернополі. Земельну ділянку він успадкував, а щодо 7/25 частин житлового будинку нотаріусом винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 у зв'язку із тим, що існують самовільні прибудови.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів наведених у ньому.
Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради в судовому засіданні відносно позову заперечив, подав письмове заперечення відносно позову.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_3 помер 31.03.2015року, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ИД № 137039 від 23.05.2012 року.
Після його смерті відкрилась спадщина на:
-7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул.Канадська, 20, що належали спадкодавцеві на підставі Договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5 28.04.1999 р. зареєстровано в реєстрі за № 1295, Реєстраційного посвідчення ОСОБА_2 міського бюро технічної інвентаризації про реєстрацію права власності 19.05.1999 р., записаного в реєстрову книгу за № 43287;
-земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.0300 га, на території ОСОБА_2 міської ради по вул.Канадська, 20, яка належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на землю 1У-ТР № 017722, виданого 16.06.1999 р. ОСОБА_2 міською радою, що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1875.
13.04.2016р. приватний нотаріус ОСОБА_2 міського нотаріального округу
ОСОБА_6 видала ОСОБА_1 Свідоцтво про право на спадщину за законом на вище зазначену земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0300га, що розташована по вул..Канадській, 20 в м.Тернополі.
На житловий будинок по вул. Канадська, 20 у м.Тернополі ТзОВ «МБТІ» станом на 07.10.2013 р., виданий технічний паспорт.
З даного технічного паспорта вбачається, що існують самовільні побудови: прибудова «а», сарай «Е», сарай «Д», тамбур «а”», за рахунок збудованої прибудови з тамбуром загальна площа збільшилася на 37,4 кв.м.
13.05.2016 р. приватний нотаріус ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_6 винесла Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено ОСОБА_1 у вчинені нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на: 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул.Канадська, 20, що належали спадкодавцеві.
При розгляді документів, нотаріусом встановлено, що спадкодавцеві ОСОБА_3 згідно Реєстраційного посвідчення, виданого ОСОБА_2 міським бюро технічної інвентаризації 19.05.1999 р., записано в реєстровій книзі за № 43287, зареєстровано право власності на 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20, на підставі Договору дарування посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 28.04.1999 р. за реєстром № 1295, а саме: коридор 1-1 пл. 5.2 кв.м., кухня 1-2 пл. 3.8 кв.м., житлова кімната 1-3 пл. 10.6 кв.м., житлова кімната 1-4 пл. 13.5 кв.м., підвал 11 пл. 4.8 кв.м., 1- 3 відмостки та 1/2 огорожі, житлова площа становить 24.1 кв.м.
Згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 20 по вул. Канадська в місті Тернополі, виготовленого ТзОВ «МБТІ» станом на 07.10.2013 р., довідки ТзОВ «МБТІ» № 967 від 28.10.2015 р., при обстеженні житлового будинку під літ. «А» загальною площею 134.7 кв.м., житловою площею 59.8 кв.м. з надвірними будівлями і спорудами по вул. Канадська, 20 в місті Тернополі встановлено, що на земельній ділянці розташовані господарські будівлі та споруди, а саме: сараї під літ. «Б», «Д», «Е», навіси під літ. «В», «П», огорожі № 1, № 2, вимощення 1.
7/25 частин житлового будинку з відповідними частинами надвірних будівель і споруд, а саме: 11 підвал пл. 4.8 кв.м., 1-1 тамбур пл. 3.1 кв.м., 1-2 передпокій пл. 11.6 кв.м., 1-3 житлова пл. 10.6 кв.м., 1-4 житлова пл. 14.0 кв.м., 1-5 кухня пл. 16.9 кв.м., 1-6 коридор пл. 1.1. кв.м., 1-7 ванна пл. 3.7 кв.м., 1-8 туалет пл. 1.0 кв.м., загальною площею 66.8 кв.м., в тому числі житлова площа 24.6 кв.м., сараї під літ. «Д», «Е», навіс під літ. «П», частина огорож № 1, № 2,1/3 частина вимощення 1.
За рахунок самочинних побудованих прибудов до житлового будинку під літ. «а», «а”», та демонтажу опалювальної грубки в житловій кімнаті загальна площа збільшилася на 28.9 кв.м., житлова площа збільшилася на 0.5 кв.м. Сараї під літ. «Д», «Е» побудовані самочинно.
Згідно висновку за результатами огляду технічного стану на відповідність міцності та надійності конструкцій індивідуального житлового будинку №20 по вул.Канадській в м.Тернополі від 06.06.2016року наданого ТзОВ «ТІНТО», стійкість будинку та несуча здатність окремих елементів забезпечена, інженерні мережі знаходяться в нормальному стані і працюють нормально, внаслідок обстеження приміщень будинку встановлено, що відповідає державним стандартам, будівельним нормам і правилам, що стосується міцності і надійності конструкцій будинку по вул..Канадській, 20 в м.Тернополі.
Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цією нормою передбачено загальне правило про те, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, а право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).
Вимогами ч.5 статті 376 ЦК України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Також обов'язковими умовами для визнання права власності на таке майно в порядку, визначеному ч. 5 ст. 376 ЦК України є відсутність порушень прав інших осіб.
Пленум Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 12. Постанови від 30 березня 2012 року N 6 “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)” роз'яснив, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК).
Як установлено судом, 7/25 частин житлового будинку (включаючи самовільні побудови) з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20, які належали спадкодавцеві ОСОБА_3, розташовані на належній померлому, а в даний час належній позивачу ОСОБА_1, на праві власності земельній ділянці площею 0,0300 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою по вул. Канадська, 20, в місті Тернополі та не порушує права інших осіб.
Пунктом 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 передбачено, що у разі коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим порядком. Отже, визнання у судовому порядку права власності на об'єкт будівництва не позбавляє обов'язку введення його в експлуатацію.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
В силу ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Частиною 1 статті 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 “Про судову практику у справах про спадкування”, спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Положеннями ч.2 ст. 1299 ЦК України встановлено, що право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. вищевказаного Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права шляхом отримання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, після померлого 31.03.2015року ОСОБА_3.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, шляхом визнання за позивачем ОСОБА_1, в порядку спадкування за померлим 31.03.2015року ОСОБА_3, права власності на 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20, а саме на: 11 підвал пл. 4.8 кв.м., 1-1 тамбур пл. 3.1 кв.м., 1-2 передпокій пл. 11.6 кв.м., 1-3 житлова пл. 10.6 кв.м., 1-4 житлова пл. 14.0 кв.м., 1-5 кухня пл. 16.9 кв.м., 1-6 коридор пл. 1.1. кв.м., 1-7 ванна пл. 3.7 кв.м., 1-8 туалет пл. 1.0 кв.м., загальною площею 66.8 кв.м., в тому числі житлова площа 24.6 кв.м., сарай під літ. «Д», частину огорож № 1, № 2, 1/3 частину вимощення 1.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.16, 319,321, 331, 357, 376, 392, 1216, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст.10,11, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 6 “Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)”, суд ,-
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в місті Тернополі по вул. Канадська, 20, а саме на: 11 підвал пл. 4.8 кв.м., 1-1 тамбур пл. 3.1 кв.м., 1-2 передпокій пл. 11.6 кв.м., 1-3 житлова пл. 10.6 кв.м., 1-4 житлова пл. 14.0 кв.м., 1-5 кухня пл. 16.9 кв.м., 1-6 коридор пл. 1.1. кв.м., 1-7 ванна пл. 3.7 кв.м., 1-8 туалет пл. 1.0 кв.м., загальною площею 66.8 кв.м., в тому числі житлова площа 24.6 кв.м., сарай під літ. «Д», частину огорож № 1, № 2, 1/3 частину вимощення 1,в порядку спадкування після померлого 31.03.2015року ОСОБА_3.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяОСОБА_7