Рішення від 15.05.2017 по справі 607/13991/16-ц

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2017 Справа №607/13991/16-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючого судді Братасюка В.М.

- з участю секретаря судового засідання Чичкевич О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантьє» звернулося із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57250,63 грн. в обгрунтування заявлених вимог зазначає, що 17.07.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №Р20.907.77032, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 43800грн., зі сплатою 7,9% річних. Відповідачка не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 31.12.2015року утворилася заборгованість 57250,63грн. 31.12.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу №31/12-2, акт прийому-передачі прав вимог, у відповідності до якого ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» набуло право вимоги за кредитним договором №Р20.907.77032. Відповідача ОСОБА_2 письмово повідомлено про відступлення прав вимоги, проте добровільно відповідач борг не погашала.

06.12.2016року ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» звернулося із позовом до суду, в ході розгляду справи заборгованість відповідачем ОСОБА_2 була сплачена, проте витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378грн. залишилися не відшкодованими, тому представник позивача просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» судові витрати у розмірі 1378грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак в матеріалах справи є клопотання про слухання справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 просять відмовити в задоволенні позову, оскільки 25.01.2017року заборгованість за кредитним договором була погашена, а тому станом на початок розгляду справи по суті відсутній предмет спору, крім того відповідач ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, тому звільнена від сплати судового збору.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.

17.07.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №Р20.907.77032, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 43800грн., зі сплатою 7,9% річних.

Проте ОСОБА_2 не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 31.12.2015року утворилася заборгованість 57250,63грн.

31.12.2015 року між ПАТ «Ідея Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу №31/12-2, акт прийому-передачі прав вимог, у відповідності до якого ТОВ «Факторингова компанія «Рантьє» набуло право вимоги за кредитним договором №Р20.907.77032.

06.12.2016року ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» звернулося в Тернопільський міськрайонний суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту №Р20.907.77032 та судового збору в розмірі 1378грн.

25.01.2017року відповідачем ОСОБА_2 погашено заборгованість за кредитним договором №Р20.907.77032 від 17.07.2014року, що підтверджується довідкою ПАТ «Ідея Банк» від 06.02.2017року, повідомленням ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє», договором прощення боргу №Р20.907.77032/1 від 25.01.2017року, квитанцією №1931465 від 25.01.2017року.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Як роз'яснено п.38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року, відповідно до статті 89 ЦПК у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача. Визнання відповідачем позову не є підставою для звільнення його від сплати судових витрат.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 погасила заборгованість за кредитним договором №Р20.907.77032 від 17.07.2014року після пред'явлення позивачем позову до суду 25.01.2017року.

Таким чином, в розумінні вимог ч.1 ст.89 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Проте, як вбачається із посвідчення №140213 відповідач ОСОБА_2 є інвалідом 2-ої групи та у відповідності з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 01.03.2017 року у справі № 6-152цс17, порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.88 ЦПК України, зокрема якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина друга цієї статті). Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

З огляду на вище зазначене, суд приходить до переконання, що судовий збір в розмірі 1378грн., сплачений ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» при зверненні до суду слід компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, задоволивши позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» частково.

Керуючись статтями 3, 15, 60, 88, 89, 209, 212-215, 226 - 228 ЦПК України, статтями 526, 549, 610, 1046 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Судовий збір в розмірі 1378грн., сплачений ТзОВ «Фінансова компанія «Рантьє» згідно платіжного доручення №131 від 23.02.2016року, при зверненні до Тернопільського міськрайонного суду, компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддяОСОБА_4

Попередній документ
66799091
Наступний документ
66799093
Інформація про рішення:
№ рішення: 66799092
№ справи: 607/13991/16-ц
Дата рішення: 15.05.2017
Дата публікації: 02.06.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу