24.05.2017 Справа №607/5419/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської областів складі:
головуючого судді: Кунцьо С.В.
з участю секретаря с/з: Ліщинському О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2
до: Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції
про: визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі,-
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції, про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження у справі серії ДР № 088173 від 23 серпня 2016 року, та закриття провадження у справі.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 23 серпня 2016 року інспектором УПП в м. Тернополі ДПП Богуцьким С.П. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР № 088173, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Відповідно до даної постанови 23 серпня 2016 року о 13 год. 15 хв. громадянин ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Білогірська, 6 в м. Тернополі, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п.8.4 «в» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її незаконною і необґрунтованою.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що зазначена постанову при ньому не виносилась, та дізнався про неї лише 21 квітня 2017 року, просить скасувати постанову якою на нього накладено штраф, та закрити провадження у справі.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. в судовому засіданні позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.8.4 «в» Правил дорожнього руху України, оскільки він керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Білогірська, 6 в м. Тернополі, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР № 088173, громадянин ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Mitsubishi Pajero», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Білогірська, 6 в м. Тернополі, здійснив зупинку в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив вимоги п.8.4 «в» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно постанови серії ДР № 088173 від 23 серпня 2016 року, винесеної інспектором роти УПП в м. Тернополі ДПП, на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Відповідно до п.8.4 «в» Правил дорожнього руху України, дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, зокрема на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі. В свою чергу знак 3.34 забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наявних у суду матеріалів, окрім постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якій зазначено, що ОСОБА_2 порушив вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», відповідачем не представлено суду жодних достатніх належних доказів, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, в той час, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Так, судом встановлено, що обов'язок доказування в рамках адміністративного судочинства лежить виключно на стороні відповідача, при цьому будь-яких об»єктивних даних щодо фіксування даного правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів в автоматичному режимі вищевказана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить, тому суду не зрозуміло яким чином сторона відповідача могла б довести правомірність винесення постанови.
За таких обставин, наявні у справі докази, зокрема, постанова не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, в даному випадку до постанови не були долучені докази, на підтвердження викладених у ній обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративних правопорушень в той час, як у ст. 62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача наявні ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що постанову серії ДР № №088173 від 23.08.2016 р. слід скасувати.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 122, 251, 280, 288, 289 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР №088173 від 23 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо