10.05.2017 Справа №607/11312/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Братасюка В.М.
за участю секретаря Чичкевич О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат на утримання майна та зобов'язання брати участь в утриманні майна, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування витрат на утримання майна, а саме стягнення частини витрат за комунальні послуги по утриманню квартири в розмірі 569,63грн., посилаючись на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1, вони є співвласниками 1/7 частини квартири, тому і витрати на утримання квартири повинні нести порівну. Разом з тим, відповідачі за період з 21.01.2013року по 20.09.2016року не проводили жодної оплати по утриманню житла та на сьогоднішній день не досягнуто згоди щодо відшкодування витрат на утримання квартири. За вказаних обставин, позивач просить стягнути в її користь з відповідачів частину витрат на утримання житлової квартири, яка знаходиться у АДРЕСА_6 в розмірі 569,63грн. з кожного, за період - з 21.01.2013року по 20.09.2016року та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна - квартири АДРЕСА_2, у сплаті житлово-комунальних послуг, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала заявлений позов, пославшись на обставини та підстави, викладені у позовній заяві, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про день та час слухання справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце судового засідання і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо зазначені ним причини визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:
Як вбачається із Свідоцтва про право власності на житло від 10.10.1993р., яке видано Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження від 30.09.1993р. №4653, квартира АДРЕСА_3 належить на праві спільної власності: ОСОБА_6 - 1/7, ОСОБА_1 - 1/7, ОСОБА_5 - 1/7, ОСОБА_4 - 1/7, ОСОБА_7 -1/7, ОСОБА_2 - 1/7, ОСОБА_3 - 1/7.
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1, виданим відділом ДРАЦСу ТМУЮ Тернопільської області.
Приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Іваненко О.С. 06.03.2012р. по реєстру за №1109 посвідчено договір дарування 1/7 частки квартири АДРЕСА_4 від імені ОСОБА_7 на ім'я - ОСОБА_1.
З долучених до матеріалів справи позивачем копій квитанцій, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, вбачається, що позивачем за період з 21.01.2013року по 20.09.2016року було здійснено оплату житлово-комунальних послуг на утримання квартири, яка знаходиться у АДРЕСА_6 , на загальну суму 3987,39 грн. (3987,39 грн. / 7 співвласників квартири= 569,63 грн.).
В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачами будь-яких договорів щодо користування квартирою, зокрема, з приводу оплати комунальних послуг, не укладалось та домовленості не досягнуто.
Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
За правилами ст.16 ЦК України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Правовідносини з приводу користування та утримання квартир, у тому числі тих, що належать громадянам на праві власності, регулюються, зокрема, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, Правилами надання населенню послуг з газопостачання.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник. За положеннями вищевказаного Закону, власником приміщення є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпорядження приміщенням. У разі спільної власності кількох співвласників рішення щодо управління майном приймається відповідно до закону. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом та одержувати від виконавця вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відтак суд зауважує, що у положенні ст. 13 Конституції України закріплено важливий принцип інституту права власності "власність зобов'язує". Це означає, що власник повинен не лише користуватися майном, але й турбуватися про нього. А тому видається справедливим, що кожен власник відповідно своєї частки має брати участь в різноманітних витрат, пов'язаних з управлінням, утриманням та збереженням спільного майна.
Статтею 162 ЖК УРСР визначено, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
За правилами ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (ст.ст.541, 543 ЦК України).
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Враховуючи те, що відповідачі до ОСОБА_2, ОСОБА_3 являються власниками 1/7 частини квартири за адресою: АДРЕСА_5, з них підлягає стягненню 1/7 частина коштів, сплачених позивачем за жилого-комунальні-послуги за період з 21.01.2013року по 20.09.2016року, що становить 569,63грн.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна - квартири АДРЕСА_2, у сплаті житлово-комунальних послуг, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном, то суд зауважує, що така вимога є передчасною, оскільки судовому захисту підлягають порушенні права та інтереси особи і зобов'язання вчиняти певні дії і нести відповідальність на майбутнє суперечить нормам матеріального права, а тому предметом судового розгляду може бути виключно стягнення частини коштів, як витрат понесених на утримання спільного майна, після відмови відповідача оплачувати ці кошти.
Керуючись ст.ст. 10, 11 ч.1, 60, 84, 210, 212, 213, 215, 222, 226 ЦПК України, ст. ст.360 ЦК України, суд ,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 569,63 грн., сплачених коштів за житлово-комунальні послуги, як понесених витрат на утримання спільного майна - квартири АДРЕСА_5
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 569,63 грн. сплачених коштів за житлово-комунальні послуги, як понесених витрат на утримання спільного майна - квартири АДРЕСА_5.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 640грн. судового збору в дохід держави в рівних частинах по 320грн. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк