24.05.2017 Справа №607/5453/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської областів складі:
головуючого: Кунцьо С.В.
з участю секретаря: Ліщинського О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління патрульної поліції в м. Ужгороді ДПП, інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенанта поліції Кополовець Володимира Івановича, третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «МВ СТЕЛЛАР»
про: про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача Управління патрульної поліції в м. Ужгороді ДПП, інспектора взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенанта поліції Кополовець Володимира Івановича, третя сторона, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «МВ СТЕЛЛАР» провизнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 056054 від 17.04.2017 року.
Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що 17 квітня 2017 року інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенанта поліції Кополовець В.І. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР № 056054, та його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до даної постанови 17 квітня 2017 року о 20 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volvo FH 12460», державний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Київ - Чоп М-06 717 км + 500 м, в якому у темну пору доби не були увімкнуті фари ближнього світла, чим порушив вимоги п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України. Із зазначеною постановою не згідний та вважає її незаконною і необґрунтованою, та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Представник третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ «МВ СТЕЛЛАР» в судове засідання не з'явився з невідомих суду на те причин, хоча про день та час слухання справи повідомлялися судом належним чином.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав суду письмову заяву, в якій просить слухати справу у його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити позов.
Управління патрульної поліції в м. Ужгороді ДПП, та відповідач інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенант поліції Кополовець В.І., в судове засідання не з'явилися з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені судом належним чином, заяв чи заперечень на адресу суду від відповідачів не поступало.
За наявності вказаних обставин, приймаючи до уваги заяву позивача, який просить слухати справу у його відсутності, та те, що Управління патрульної поліції в м. Ужгород ДПП та інспектор взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенант поліції Кополовець В.І., та третя особа на стороні позивача, які повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином - в судове засідання не з'явилися, при цьому не подали заяв про поважність причини своєї неявки, та враховуючи вимоги ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Згідно ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В судовому засіданні встановлено наступні обставини:
Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №056054, громадянин ОСОБА_1 17 квітня 2017 року о 20 год. 00 хв. керував автомобілем марки «Volvo FH 12460», державний номерний знак НОМЕР_1, на автодорозі Київ - Чоп М-06 717 км + 500 м, в якому у темну пору доби не були увімкнуті фари ближнього світла, чим порушив вимоги п. 19.1 «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно вказаної постанови серії АР №056054 від 17 квітня 2017 року, винесеної інспектором взводу 1 роти 3 батальйону УПП у м. Ужгороді ДПП лейтенант поліції Кополовець В.І., на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.
Відповідно до п.19.1 «а» Правил Дорожнього руху України у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкненні фари ближнього (дальнього) світла.
Так, частиною 2 статтею 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил, користування зовнішніми освітлювальними приладами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на вимоги КУпАП, всупереч ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не представлено суду жодних достатніх належних доказів на підтвердження викладених інспектором патрульної поліції у постанові обставин на спростування заперечень у позові ОСОБА_1 проти цього, а також не представлено доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, і які б дозволили вказати на достовірність порушення позивачем Правил дорожнього руху України.
Окрім цього відповідно до вимог пункту 5 розділу IV Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у формі, затвердженій додатком 5 вказаної Інструкції, і заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу XIII цієї ж Інструкції.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП, відсутнє посилання на докази, які підтверджують факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, зокрема у цій же постанові графа 8 «до постанови додаються…» не заповнена.
Так, судом встановлено, що обов'язок доказування в рамках адміністративного судочинства лежить виключно на стороні відповідача, при цьому будь-яких об»єктивних даних щодо фіксування даного правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів в автоматичному режимі вищевказана постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить, тому суду не зрозуміло яким чином сторона відповідача могла б довести правомірність винесення постанови.
За таких обставин, наявні у справі докази, зокрема, постанова не дає суду достатніх підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, в даному випадку до постанови не були долучені докази, на підтвердження викладених у ній обставин притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки відповідачем не представлено належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, як у ст. 62 Конституції України зазначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, адже відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова в справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача наявні ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, а тому суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АР № №056054 від 17.04.2017 р. - скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 11, 70, 71, 158, 160-163, 167, 171-2 КАС України, ст. ст. 122, 251, 280, 288, 289 КУпАП, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14, Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №056054 від 17 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо