10.05.2017 Справа №607/108/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі
головуючого судді Сливка Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Зарічної О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області до Тернопільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області пред"явив до суду адміністративний позов, у якому просить визнати протиправною бездіяльності відповідача Тернопільської міської ради щодо незатвердження проекту землеустрою про відведення позивачу земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування та зобов'язати вчинити такі дії. Ці вимоги вмотивовує тим, що незважаючи на наявність у позивача проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки, який погоджений у встановленому порядку, відповідач двічі не ухвалив рішення про надання цієї земельної ділянки у користування позивачу, що є порушенням ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України.
У судове засідання представник позивач не з'явився, попередньо подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У ній також зазначає, що заявлені позовні вимоги підтримує з мотивів, викладених у позовній заяві.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив.
За даних обставин, на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за необхідне розгляд справи не відкладати, а вирішити її на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.
З копії свідоцтва про право власності серії САК № 185887 від 09 жовтня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень серії ЕЕМ № 957988 від 09 жовтня 2014 року, позивачу, на праві державної власності належить адмінбудинок загальною площею 744,4 м2, який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Глибока, 19.
Наказом Фонду державного майна України від 24 листопада 2015 року № 1780 «Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації» окреме індивідуально визначене майно - адмінбудинок загальною площею 744,4 м2, що знаходиться за адресою: вул. Глибока, 19, м. Тернопіль, та перебуває на балансі TOB «Тернопільавтотранс 16100», разом із земельною ділянкою включено до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні.
Згідно із статтею 171 Земельного кодексу України державні органи приватизації здійснюють продаж земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
Керуючись ч. 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» до об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належить окреме індивідуально визначене майно, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких це майно розташовано.
Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого Головою Фонду держаного майна України 18 липня 2012 року, та в межах повноважень, делегованих Фондом державного майна України, Регіональне відділення у сфері приватизації державного майна:
*приймає рішення про приватизацію державного майна, у тому числі разом із земельними ділянками, на підставі переліків об'єктів, що підлягають приватизації, затверджених Фондом;
*приймає функції управління майном державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію;
*здійснює повноваження власника державного майна, щодо якого прийняло рішення про приватизацію, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
У сфері розпорядження земельними ділянками державної власності Регіональне відділення:
•здійснює повноваження власника земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;
•здійснює повноваження щодо розпорядження земельними ділянками державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації;
•приймає рішення про внесення земельних ділянок державної власності, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, до статутного капіталу господарських товариств;
•здійснює конкурсний відбір виконавців робіт із землеустрою, якщо виступає замовником робіт із землеустрою, у випадках, визначених законодавством;
•укладає договори на проведення робіт із землеустрою, коли виступає замовником робіт із землеустрою (п. 5.5. вказаного Положення).
Відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений статтею 123 Земельного кодексу України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності, лише на праві постійного користування (ч. 1 ст. 123, п. «а» ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України).
Рішенням Тернопільської міської ради від 22 грудня 2015 № 7/3/85 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0488 га за адресою: вул. Глибока, 19 регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області» позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування для обслуговування будівлі адмінбудинку, за адресою: вул. Глибока, 19, м. Тернопіль.
На виконання п. 2 вказаного рішення позивачем було укладено договір з TOB «Геоземсервіс», відповідно до якого останнім виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування позивачу для обслуговування об'єкта державної власності групи А - окремого індивідуально визначеного майна - адмінбудинку загальною площею 744,4 м2, за адресою: вул. Глибока, 19, м. Тернопіль.
Даний проект був погоджений відділом Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області про що складено відповідний висновок № 34-1908-99.5-1068/0/34-16 від 31 травня 2016 року.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1861 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
На виконання цієї норми права, 22 липня 2016 року позивач подав до Тернопільської міської ради заяву з доданими до неї документами, про затвердження вказаного проекту землеустрою.
Однак відповідач не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки позивачу. Про це свідчить витяг з протоколу дванадцятої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання від 19 серпня 2016 року. «За» проголосувало - 13, проти - 0, утримались - 3.
15 вересня 2016 року позивач повторно подав до Тернопільської міської ради заяву з доданими до неї документами, про затвердження вказаного проекту землеустрою.
Окрім цього, 15 вересня 2016 року позивач звернувся до відділу «Єдиний дозвільний центр» Тернопільської міської ради з метою одержання послуги - затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеною земельної ділянки. У заяві міститься посилання на перелік документів.
Однак і цього разу відповідач не прийняв рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки позивачу. Про це свідчить витяг з протоколу дванадцятої сесії Тернопільської міської ради сьомого скликання від 21 жовтня 2016 року. «За» проголосувало - 17, проти - 0, утримались - 1.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. (ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України).
У обох випадках відповідачем було порушено вимоги ч. 6 ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки, при наявності погодженого уповноваженим органом прядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві , рішення про надання, або відмову у наданні її у користування позивачеві - прийняте не було.
При цьому, відповідно до вимог статей 2,6 КАС України - до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб"єктів владних повноважень, крім випадків , коли щодо таких рішень , дій, чи бездіяльності Конституцією України чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження .
Таким чином суд приходить до висновку про те, що відповідачемм порушені права та інтереси позивача , які підлягають до захисту шляхом визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання Тернопільської міської ради розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області для обслуговування будівлі адмінбудинку за адресою: м. Тернопіль вул. Глибока, 19.
Щодо судового збору то тут суд вважає за необхідне зазначити таке:
у даному випадку суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області. Даний орган є територіальним органом Фонду державного майна України, суб'єктом владних повноважень, який діє на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого Головою Фонду державного майна України 18 липня 2012 року. У спірних правовідносинах позивач, відповідно до Закону України «Про Фонд державного майна України» та Закону України «Про управління об'єктами державної власності», реалізує державну політику у сфері приватизації <…> використання та відчуження державного майна, управління/об'єктами державної власності <…>.
Статтею 87 КАС України визначено види судових витрат в адміністративному судочинстві. Так, зокрема, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
Частиною другою статті 94 КАС України передбачено розподіл судових витрат та встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Тобто, із зазначеної норми слідує, що суб'єкту владних повноважень, на користь якого ухвалено рішення, підлягають сплаті лише два види витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Такі обмеження у можливостях суб'єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних правовідносинах із владою.
Таким чином, суд вважає, що такий вид судових витрат як судовий збір на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Аналогічний правовий висновок виклав Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 22 квітня 2010 року, постановленій у справі № К-15271/09.
Керуючись ст.ст. 2,6,7, 8,9,11, 94, 158-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Тернопільської міської ради щодо неприйняття рішення за заявами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області для обслуговування будівлі адмінбудинку за адресою: вул. Глибока, 19, м. Тернопіль.
Зобов'язати Тернопільську міську раду розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0488 га в постійне користування Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Тернопільській області для обслуговування будівлі адмінбудинку за адресою: м. Тернопіль вул. Глибока, 19.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка