Справа № 161/6858/17
Провадження № 1-кп/161/407/17
26 травня 2017 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017030010001481 від 31 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Стаханов Луганської області, жительки АДРЕСА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, з вищою освітою, не заміжньої, на утриманні одна неповнолітня дитина - син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює на посаді головного спеціаліста сектору державного контролю у сфері обігу лікарських засобів, медичної продукції та обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Луганській області, не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що керуючись єдиним злочинним умислом на отримання соціальної допомоги у формі щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, без належних для цього підстав, приховала від Департаменту соціальної політики Луцької міської ради інформацію щодо наявності у неї депозитних рахунків під № НОМЕР_1 та під № НОМЕР_2 , відкритих в ПАТ АБ "Укргазбанк", на яких були в наявності грошові кошти в сумі 28000 грн. та 34966 грн. 92 коп., відповідно, що перевищує 10-ти кратний розмір прожиткового мінімуму встановленого для працездатної особи, що в свою чергу позбавило б ОСОБА_3 права на отримання вказаної соціальної допомоги відповідно до вимог п. 6 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України під № 505 від 01 жовтня 2014 року, внаслідок чого Департаментом соціальної політики Луцької міської ради безпідставно призначено та виплачено щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, упродовж періоду часу з квітня 2015 року по травень 2016 року, чим спричинила територіальній громаді міста Луцька в особі Луцької міської ради майнову шкоду на загальну суму 17547 грн. 40 коп.
Органом досудового розслідування дані умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані, як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, які виразилися в умисному заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у інкримінованому їй злочині, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого їй обвинувачення показала, що вона дійсно, не повідомили під час оформлення допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі, на оплату житлово-комунальних послуг, в Департаменті соціальної політики Луцької міської ради інформацію про наявність у неї депозитних рахунків, на яких знаходились грошові кошти, а тому безпідставно отримувала у період з квітня 2015 року по травень 2016 року таку допомогу в сумі 17547 грн. 40 коп., яку в повному об'ємі повернула добровільно. У вчиненому щиро розкаялась, просила суворо її не карати.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 подав письмове клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_3 у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї, оскільки остання вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинила невеликої тяжкості злочин, в якому щиро розкаялась, активно сприяла його розкриттю, добровільно відшкодувала завдану шкоду.
Заслухавши думку прокурора, який не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, вказуючи, що дійсно відбулось щире каяття обвинуваченої в ході досудового розслідуванні, також і під час судового розгляду, зокрема, бажання виправити ситуацію, що склалась, водночас, під час досудового розслідування з її сторони відбулось активне сприяння у розкритті даного злочину, зокрема, надання нею допомоги в установленні невідомих слідству обставин, завдану шкоду нею повністю добровільно відшкодовано, пояснення обвинуваченої та її захисника, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, суд приходить до висновку, що клопотання підставне та підлягає до задоволення, а обвинувачена ОСОБА_3 звільненню від кримінальної відповідності у зв'язку з дійовим каяттям.
Відповідно до вимог ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК) можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють сукупність (за винятком реальної), не може бути перепоною для застосування ст. 45 КК. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки. Щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи. Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу. Передбачене у ст. 45 КК звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим. Його треба здійснювати в порядку, встановленому ст. 7-2 КПК незалежно від того, надійшла справа до суду із відповідною постановою чи з обвинувальним висновком.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що ОСОБА_3 вперше вчинила злочин, який у відповідності до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії невеликої тяжкості, щиро покаялась у вчиненому та активно сприяла у його розкритті, повністю відшкодувала завдані збитки.
За таких обставин, ОСОБА_3 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження відносно неї закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376 КПК України, на підставі ст.45 КК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 задовольнити та звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010001481 від 31 березня 2017 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України закрити у зв'язку із її звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення через Луцький міськрайонний суд.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1