30 травня 2017 р. Справа № 814/2305/16
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, справа
розглядається в порядку п.2 ч.1 ст.197 КАС України)
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу №289 о/с від 17 жовтня 2016 року в частині звільнення позивача зі служби в поліції; поновлення на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області; стягнення з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №289 о/с від 17 жовтня 2016 року в частині звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_2 на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17 жовтня 2016 року по 20 лютого 2017 року у сумі 13 449, 25 гривень, без врахування середньої заробітної плати за один місяць, що підлягає негайному виконанню. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за один місяць в розмірі 4 340, 75 гривень.
В апеляційній скарзі Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення та закриття провадження в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 листопада 2015 року ОСОБА_2 призначено на посаду оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
04 березня 2016 року атестаційною комісією №1 ГУНП в Миколаївській області ухвалено рішення про те, що ОСОБА_2 не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
04 квітня 2016 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №72 о/с ОСОБА_2 було звільнено з поліції через службову невідповідність, на підставі висновків атестаційної комісії №1 від 04 березня 2016 року.
04 серпня 2016 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №814/1034/16 наказ №72 від 04 квітня 2016 року визнано протиправним та скасовано, а ОСОБА_2 поновлено на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
12 серпня 2016 року наказом ГУНП в Миколаївській області №225 о/с на підставі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, позивача поновлено на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
15 серпня 2016 року ОСОБА_2 попереджено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції, у зв'язку зі скороченням тимчасових штатів.
17 жовтня 2016 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №289 о/с ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції за ст. 77 ч.1 п.4 Закону України «Про Національну поліцію», у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не проводилась реорганізація чи скорочення штатів, а лише заміна тимчасового штатного розпису на постійний, а ОСОБА_2 не було запропоновано жодної іншої посади, як в постійному штаті ГУНП в Миколаївській області, так і в іншому органі чи підрозділі поліції, у зв'язку з чим вимоги щодо скасування наказу в частині звільнення позивача та поновлення на відповідній посаді зі стягненням заробітної плати за час вимушеного прогулу були задоволені. При цьому, судом першої інстанції не були задоволені вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати моральну шкоду, оскільки відсутні жодні докази на підтвердження обставин щодо заподіяння моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Згідно ч.1, ч.2 та ч.3 ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію» у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.
Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоровя, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.
Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.
Пунктом 5 ч.10 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченими цим Законом та іншими актами законодавства.
На підставі п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч.1 і ч.3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, виходячи з наведених норм ч.1 ст. 40, ч.1 і ч.3 ст. 49-2 Кодексу законів про працю України, колегія суддів приходить до висновку, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
Аналогічний висновок щодо застосування наведених вище норм права міститься в постанові Верховного Суду України від 19 травня 2015 року №21-107а15, який у відповідності до ч.1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 з листопада 2015 року проходив службу на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
Проте, 04 квітня 2016 року наказом начальника ГУНП в Миколаївській області №72 о/с ОСОБА_2 було звільнено з поліції через службову невідповідність, на підставі висновків атестаційної комісії №1 від 04 березня 2016 року та 12 серпня 2016 року наказом ГУНП в Миколаївській області №225 о/с на підставі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року, позивача поновлено на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.
В подальшому на підставі оскаржуваного наказу ГУ Національної поліції в Миколаївській області позивача звільнено з названої посади, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, відповідно до п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно матеріалів справи, ГУ Національної поліції в Миколаївській області видано наказ від 31 травня 2016 року № 440 дск «Про організаційно штатні-зміни в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області» (а.с. 48), яким скасовуються всі тимчасові штати, що передбачає скорочення 3263 посад, в тому числі і посади, на якій проходив службу позивач.
В той же час, новим (постійним) штатом ГУ Національної поліції в Миколаївській області передбачена наявність 3272 посад, що свідчить про те, що загальна кількість посад в ГУ Національної поліції в Миколаївській області, у зв'язку з переходом з тимчасового на постійний штат не скоротилася, а навіть збільшилася.
Крім того, на момент звільнення позивача, згідно звіту про добір на службу та рух кадрів в ГУ Національної поліції в Миколаївській області, в Головному управлінні існував некомплект особового складу у кількості 844 поліцейських, з яких 580 осіб на посадах середнього складу поліції та 232 особи молодшого складу поліції (а.с. 54).
За таких обставин та з урахуванням положень Закону України «Про Національну поліцію» та Кодексу законів про працю України, відповідач одночасно з попередженням про звільнення позивача, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний був запропонувати позивачу посаду оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області або іншу рівнозначну посаду.
Будь-які докази щодо запропонування позивачу будь-якої вакантної посади з урахуванням досвіду роботи останнього, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідачем не надано, що є порушення ст. 68 Закону України «Про Національну поліцію».
Таким чином, відповідачем не дотримана процедура звільнення при скороченні штатів, питання щодо можливого використання позивача на службі в поліції не обговорювалося, вакантні посади останньому не пропонувались.
Колегія суддів вважає безпідстаним посилання апелянта на протокол атестаційної комісії від 04 березня 2016 року ОП №15.00004399.0022458, в якому міститься висновок атестаційної комісії про службову невідповідність позивача та необхідність його звільнення з органів поліції, оскільки даному протоколу була надана правова оцінка під час розгляду адміністративної справи №814/1034/16, за результатами якої наказ відповідача від 04 квітня 2016 року №72 о/с про звільнення ОСОБА_2 через службову невідповідність, в основу якого покладено вказаний протокол атестаційної комісії, був скасований судом.
Отже, висновок суду першої інстанції про протиправність звільнення позивача, а також про поновлення останнього на посаді оперуповноваженого Березанського відділення поліції Очаківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області є правильним.
Відповідно до ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Пунктами 2 та 3 ч.1 ст. 256 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, у зв'язку з тим, що позивача було протиправно звільнено зі служби в поліції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений із стягненням на його користь з ГУ Національної поліції в Миколаївській області заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спору.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук