29 травня 2017 року К/800/11174/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., розглянувши заяву Міністерства внутрішніх справ України про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 травня 2017 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Пенсійний фонд України, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовлено на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України.
25 травня 2017 року Міністерство внутрішніх справ України звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою, в якій просило повернути судовий збір у сумі 661,44 грн., сплачений за подання касаційної скарги.
Підстави та порядок повернення судового збору врегульовані Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 7 цього Закону сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Виходячи зі змісту зазначеної норми, та враховуючи положення частини 1 статті 3 зазначеного Закону, сума судового збору повертається у випадках, передбачених частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Згідно положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Такі дії судді не є суто процесуальними діями, перелік яких міститься у інших пунктах частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» та частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, і потребують оцінки обґрунтованості доводів касаційної скарги порівняно з висновками судів у судових рішеннях.
Разом з тим, за загальним змістом частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судовий збір повертається у випадку, коли наступили процесуальні наслідки, які не залежать та не потребують розгляду справи по суті, оцінки обставин справи та наданих сторонами доказів.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.11.2014р. (справа №6-138цс14), а за змістом частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, коли вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не можуть бути застосовані у разі відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, клопотання Міністерства внутрішніх справ України про повернення судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.98 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про повернення судового збору.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.С. Пасічник