29 травня 2017 року м. Київ К/800/17380/17
Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
встановив:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо нездійснення належного контролю за виконанням остаточного рішення Європейського суду з прав людини від 25.04.2013 р. у справі "Штабовенко та інші проти України" (заява № 22722/07 та 99 інших заяв), в частині заяви ОСОБА_1 від 16.11.2009 р. № 61576/09; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 25000 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору з мотивів недостатнього часу для його сплати.
Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду прийнято у відкритому судовому засіданні. Повний текст судового рішення виготовлено 28 квітня 2017 року. Строк на оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 18 травня 2017 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 22 травня 2017 року.
Отримання копії судового рішення 15 травня 2017 року, про що відповідач зазначає в касаційній скарзі, не свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки ухвалу апеляційного суду постановлено у відкритому судовому засіданні, а тому строк її оскарження пов'язаний лише з датою виготовлення її повного тексту, а на поважність причин пропуску цього строку впливає дотримання апеляційним судом вимог статті 167 КАС України щодо направлення сторонам копії судового рішення у разі, якщо судове рішення проголошено без участі сторін. Документом, що підтверджує таку подію, є конверт суду апеляційної інстанції.
Тому відповідачу слід зазначити дату направлення копії ухвали апеляційного суду та надати відповідні докази з цього питання (оригінал конверту або чітку його копію).
У випадку, коли судове рішення ухвалено за участю сторін, то згідно з частиною другою статті 167 КАС України представник відповідача мав право отримати копію судового рішення після його виготовлення у повному обсязі, тобто з 28 квітня 2017 року. В такій ситуації копія судового рішення стороні, яка була присутня в судовому засіданні, не надсилається, а може бути видана особі за її заявою (частина п'ята статті 167 КАС України). Доказів неможливості своєчасного отримання копії ухвали апеляційного суду відповідачем не надано.
Отже, відповідач пропустив строк касаційного оскарження та не звернувся із заявою про його поновлення і не надав докази поважності причин пропуску цього строку.
Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, зі змінами згідно із Законом України від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 551,20 грн. Отже, за подання касаційної скарги відповідач має сплатити 661,44 грн (551,20 грн х 120%).
Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.
Наведені в клопотанні відповідача аргументи, не свідчать про такий майновий стан Міністерства, за якого воно позбавлене можливості сплатити 661,44 грн судового збору протягом тривалого часу і не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки не підтверджені жодними доказами.
Судовий збір повинно бути внесено або перераховано за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)", призначення платежу: "101; судовий збір, Вищий адміністративний суд України".
Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.
Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, достатнього терміну для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтею 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити Міністерству юстиції України в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання неправомірною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху.
3. Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для сплати 661,44 грн судового збору, подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку, підтвердивши відповідними доказами.
4. Роз'яснити, що в разі пропуску строку касаційного оскарження і визнання неповажними підстав для його поновлення суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного оскарження, в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині несплати судового збору - повертає касаційну скаргу особі, яка її подала.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.К. Черпак