24 травня 2017 року м. Київ К/800/3023/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),
Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (далі - Чопський прикордонний загін) до ОСОБА_6 про примусове видворення,
за касаційною скаргою ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року,
У жовтні 2015 року Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління ДПС України звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: примусово видворити громадянку Сомалі - ОСОБА_6 на підставі пункту 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року, позов задоволено. Примусово видворено громадянку Сомалі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 - представник позивача ОСОБА_6, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що при спробі незаконного перетину 4 жовтня 2015 року ОСОБА_6 у складі групи осіб було затримано прикордонним нарядом ВПС «Великий Березний» у напрямку 147-144 п/з на відстані 300 м від державного кордону України в Словацьку Республіку, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 4 жовтня 2015 року. Протоколом встановлено, що на момент затримання позивач не мала при собі документів, що посвідчують особу.
Начальником Чопського прикордонного загону 5 жовтня 2015 року прийнято рішення про примусове повернення з України іноземця або особи без громадянста, які незаконно перебувають на території України громадянки Сомалі ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення прийнято на підставі частини першої статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», у якому зазначено, що є підстави вважати, що відповідач всілякими можливостями буде ухилятись від виїзду за межі території України, тому з метою реалізації вказаного рішення прийнято рішення про її розміщення у пунткі тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з одночасною подачею позову про примусове видворення.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб, без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773-VI).
Відповідно до частини першої статті 30 вказаного Закону, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Частиною третьою даної статті встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Згідно частини першої статті 26 Закону №3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Отже, примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення; 2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.
Таким чином, суди правильно виходили з того, що рішення про примусове повернення відповідача прийнято правомірно, оскільки наявні обґрунтовані підставі вважати, що відповідач може ухилятися від виконання рішення про примусове повернення з території України. Підстави, які б стали перешкодою для видворення відповідача за межі території України відсутні, що встановлено та підверджено судами попередніх інстанцій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_6, залишити без задоволення.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Ю.Й. Рецебуринський
О.П.Стародуб
І.В.Штульман