18 травня 2017 року К/800/16924/17
Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року
у справі № 150/3/17
за позовом ОСОБА_1
до Шаргородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Постановою Чернівецького районного суду Вінницької області від 13 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням , подав касаційну скаргу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, у період звернення з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року не менше 26 років. Чоловікам, які мають не менше половину стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Пунктом 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року, №442 встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Мінпраці від 18.11.2005 р. № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р.
Суд зазначає, що основною вимогою даного Закону є те, що особа, яка має право на пенсію за віком на пільгових умовах, повинна мати зазначений стаж роботи на відповідній посаді, яка обов'язково має бути проатестована та підтверджена первинними документами. При цьому, дані, які б підтверджували проведення атестації робочого місця, відсутні, а тому вказаний позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає практиці Верховного Суду України в даній категорії справ, зокрема постанові від 17.11.2015 року справа №2-а/679/187/2014, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шаргородського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного А.Ф. Загородній
суду України