05 травня 2017 року К/800/15333/17
Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року
у справі № 820/6298/16
за позовом ОСОБА_1
до Державної міграційної служби України , Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області
про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подав касаційну скаргу.
Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не навів фактів, які б свідчили про утиски щодо нього особисто за жодною з ознак, визначених Конвенцією про статус біженців 1951 року, не надав документів, які б підтверджували, що у нього склались умови, які зазначені у пунктах 1 та 13 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб які потребують додаткового або тимчасового захисту".
Позивач не перебував членом жодної релігійної, військової або громадської організації, учасником інцидентів із застосуванням фізичного насильства, які були пов'язані з расовою, національною, релігійною належністю, політичними поглядами, він не був.
Виходячи з вищенаведеного, суди дійшли висновку, що позивач не довів, що його подальше перебування у країні походження або повернення до неї реально загрожує його життю та свободі і така ситуація склалася внаслідок переслідування цієї особи за ознакою раси, віросповідання, національності, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України , Головного Управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного А.Ф. Загородній
суду України