24 травня 2017 року м. Київ К/800/20264/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),
Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського відділу Управління Державної міграційної служби України (далі - Івано-Франківський МВ УДМС України), третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення,
за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом про: визнання незаконним та скасування рішення Івано-Франківського МВ УДМС України від 31 жовтня 2015 року про скасування реєстрації місця проживання громадянина ОСОБА_5; зобов'язання відповідача зареєструвати ОСОБА_5 по АДРЕСА_1.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при знятті з реєстрації та реєстрації дитини за новим місцем проживанням за заявою одного із батьків, які проживають за різними адресами, необхідна згода іншого з батьків та довідка УДМС про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.
Судами встановлено, що 2 червня 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Івано-Франківського МВ УДМС України з заявою про реєстрацію місця проживання малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.
Підставою для проведення такої реєстрації позивач вказав реєстрацію місця проживання матері малолітнього сина, ОСОБА_4, яка проведена 22 травня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1.
До заяви позивач долучив копію рішення апеляційного суду Тернопільської області від 25 лютого 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_5 проживає з матір'ю ОСОБА_4, яка отримує аліменти на утримання сина; нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач придбав у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_1; копію довідки про отримання аліментів.
22 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернулась до Івано-Франківський МВ УДМС України з заявою про скасування вказаної реєстрації місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5, проведеної з порушенням вимог законодавства.
31 жовтня 2015 року відповідачем при проведенні перевірки реєстраційних документів неповнолітнього ОСОБА_5 виявлено відсутність згоди матері на реєстрацію місця проживання дитини та відповідно на зняття дитини з реєстрації за попереднім місцем проживання, про що складено висновок про те, що реєстрація місця проживання неповнолітнього ОСОБА_5 АДРЕСА_1 з одночасним зняттям з реєстрації місця проживання з адреси: АДРЕСА_3 суперечить чинному законодавству. У зв'язку з цим реєстрацію ОСОБА_5 АДРЕСА_1 анульовано.
Статтею 160 Сімейного кодексу України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до пункту 2.3 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженому наказом МВС №1077 від 22 листопада 2012 року (далі - Порядок) при проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.
Згідно з п.2.4 Порядку реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Відповідно до п.3.2 цього Порядку зняття з реєстрації здійснюється в день звернення особи. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про зняття з реєстрації місця проживання особисто. За заявою особи зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено одночасно з реєстрацією нового місця проживання. У разі реєстрації місця проживання батьків за однією адресою при знятті з реєстрації одного з батьків разом з дитиною/дітьми до 14 років другий з батьків надає письмову згоду на зняття дитини/дітей з реєстрації місця проживання.
П.3.5 Порядку передбачає, що зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.
Згідно з п.п.7.1, 7.2 Порядку реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи скасовується в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства. У разі виявлення такого порушення керівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.
Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що при знятті з реєстрації та реєстрації дитини за новим місцем проживанням за заявою одного із батьків, які проживають за різними адресами, необхідна згода іншого з батьків та довідка УДМС про те, що дитина не зареєстрована разом з ним.
Як вбачається з матеріалів справи, саме позивач звертався з відповідною заявою до відповідача, а тому письмову згоду на зняття дитини з реєстрації місця проживання та реєстрацію її нового місця проживання повинна була надати мати дитини - ОСОБА_4
З урахуванням зазначених обставин та норм права, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, тому підстав до скасування чи зміни їх судових рішень немає.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 6 липня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді Ю.Й. Рецебуринський
О.П. Стародуб
І.В. Штульман