05 травня 2017 року К/800/15139/17
Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,
розглянувши матеріали касаційної скарги Інгульського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області
на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2017 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року
у справі № 488/2807/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва
про зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Інгульське об'єднане Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подало касаційну скаргу.
Задовольняючи позов частково суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем неправомірно застосованні до спірних правовідносин норми ч.3 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки позивач звернувся до відповідача за призначенням пенсії за віком вперше, а тому, відповідач при обчисленні її пенсії повинен був застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки, як це передбачено ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вимоги в частині зобов'язання відповідача включити до страхового стажу для розрахунку пенсії за віком його заробіток за 2000-2005 роки, вважаються безпідставними у зв'язку з тим, що підприємство, на якому працював позивач, перераховувало страхові внески за позивача лише починаючи з грудня 2005 року.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інгульського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області на постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14 лютого 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Корабельному районі м. Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Вищого адміністративного А.Ф. Загородній
суду України