Справа № 749/1344/16-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/492/2017
Категорія - ч.1 ст. 122 КК України. Доповідач ОСОБА_2
30 травня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
сторін кримінального провадження:
обвинуваченого ОСОБА_6
законного представника потерпілого ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016270280000323,
щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого;
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року,
Цим вироком ОСОБА_6 засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КЛПЗ « Щорська центральна районна лікарня» 3191 грн. 37 коп. витрачених на лікування потерпілого.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 1 500 грн. матеріальної та 8 500 грн. моральної шкоди, а всього 10 000 гривень.
Питання про долю речових доказів і документів було вирішено у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Як встановив суд, 30 вересня 2016 року приблизно о 15 год. 30 хв., в АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , на ґрунті особистих неприязних відносин, побив малолітнього ОСОБА_9 по голові долонею та по ногах взутими ногами, після падіння на землю потерпілого, взутими ногами завдав декілька ударів в ділянку тулубу, по руці та голові.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 114 від 09.11.2016 року ОСОБА_10 , 2004 року народження були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, що включає: закриту травму грудної клітки, крововилив правої половини грудей, крововилив правої навколо очної ділянки, садно лівої виличної ділянки, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, закритий перелом основи першої п'ястної кістки правої китиці, які утворилися від дії тупих предметів, за механізмом ударів і тертя та які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок змінити, пом'якшивши покарання, шляхом застосування положень ст. 69 КК України, призначення покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої у санкції ч. 1 ст. 122 КК України, мотивуючи тим, що вину він повністю визнав свою провину та щиро розкаявся, своєчасно з'являвся на всі виклики слідчого та суду, раніше не судимий, не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, погодився з цивільними позовами. Після вчинення злочину будь-яких інших протиправних проступків не вчиняв, став на шлях виправлення, не переховувався від слідства та суду, проживає та опікується своєю родиною, що достатньо знижує ступінь небезпечності його як особи.
В апеляційній скарзі законний представник потерпілого ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, шляхом обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією статті, мотивуючи тим, що покарання у виді обмеження волі не відповідає особі обвинуваченого, який негативно характеризується за місцем проживання та вчинив злочин щодо малолітнього.
Визначаючи вид та розмір покарання, суд не врахував стан здоров'я малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , який тривалий час перебував на лікуванні, психологічну травму малолітнього та її думку щодо суворої міри покарання для обвинуваченого.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав доводи апеляційної скарги та просив про пом'якшення призначеного судом покарання, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 , яка просила про посилення покарання, прокурора, який не погодився з доводами апеляційних скарг та вважав призначене судом покарання цілком обґрунтованим та справедливим, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає апеляційні скарги обвинуваченого та законного представника малолітнього потерпілого залишити без задоволення.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_6 в навмисному заподіянні на ґрунті особистих неприязних стосунків малолітньому ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зібраним та перевіреним під час судового засідання доказам, є правильними і ніким не оспорюються.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, у якого минула судимість погашена, він не перебуває на обліку в лікарів нарколога та психіатра, не працює, негативно характеризується за місцем проживання, прийняв до уваги обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття та сприяння розкриттю злочину, а також обставину, яка його обтяжує - вчинення злочину щодо малолітнього.
Обставини, на які в апеляційній скарзі посилається обвинувачений, такі як щире каяття та сприяння у розкритті злочину, були враховані судом під час постановлення вироку, а тому не можуть бути повторно враховані апеляційним судом.
Посилання законного представника малолітнього потерпілого на те, що судом не було враховано її думку щодо міри покарання, є безпідставними, оскільки в мотивувальній частині вироку ( на 3 аркуші другий абзац) прямо зазначено, що покарання обране з урахуванням думки представника потерпілого, яка просила про суворе покарання.
З огляду на характер злочину, його обставини, наслідків що настали для малолітнього потерпілого, обране судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів, перехід до більш м'якого або більш тяжкого покарання суперечитиме принципам законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 409, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2017 року щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала набуває законної сили після її проголошення. На неї можуть бути подані касаційні скарги безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13