Справа № 751/949/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/795/541/2017
Категорія - ст. 81 КК України Доповідач ОСОБА_2
29 травня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
представника колонії ОСОБА_9 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
засудженої ОСОБА_7 ,
На ухвалу суду захисником - адвокатом ОСОБА_6 подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання засудженої про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова Чернігівської області від 27 березня 2017 року в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання суд 1 інстанції зазначив, що засуджена характеризується посередньо, порушувала вимоги встановленого порядку відбування покарання, останнім часом погіршила ставлення до праці, не виконує в повному обсязі денне завдання, створює конфліктні ситуації із засудженими, що не свідчить про виправлення засудженого та не може бути підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що ОСОБА_7 відбула встановлену законом частину строку покарання. Згідно характеристики, стягнення, оголошене 04.07.2015 року, погашене, інші стягнення відсутні, на заходи виховного та пізнавального характеру реагує задовільно, залучена до програм диференційованого виховного впливу. Погіршення ставлення до праці, що виражається у невиконанні в повному обсязі денного завдання, пов'язано з наявністю у неї такого захворювання, як астма, що перешкоджає їй працювати з високими показниками. На даний час в колонії не існує інших робіт, на які можна було б перевести засуджену, враховуючи її скарги на стан здоров'я. На думку апелянта, враховуючи те, що жодних порушень засуджена не допускала, працює, незважаючи на свій стан здоров'я, своєю поведінкою вона довела виправлення та заслуговує на застосування умовно-дострокового звільнення.
Заслухавши доповідача, захисника та засуджену, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора та представника ЧВК № 44, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та особової справи засудженої, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно вимог ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26 квітня 2002 року, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання - того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
На думку апеляційного суду суд першої інстанції при розгляді клопотання дотримався даних вимог закону, належним чином дослідив всі необхідні умови для умовно-дострокового звільнення засудженої та обґрунтував свою відмову у задоволенні клопотання переконливими доводами зокрема, що ОСОБА_7 своєю поведінкою та ставленням до праці не довела своє виправлення, оскільки характеризується посередньо, порушувала вимоги встановленого порядку відбування покарання, за що один раз притягувалась до дисциплінарної відповідальності, стягнення погашене у встановленому законом порядку. Останнім часом засуджена погіршила ставлення до праці, не виконує в повному обсязі денне завдання, не проявляє активну соціально-корисну діяльність в установі та відділенні, створює конфліктні ситуації із засудженими, неодноразово засуджена за злочини проти власності (а.п. 9-11, 13, 25-27).
З врахуванням того, що поведінка засудженої враховується за ввесь період відбування нею покарання, а не тільки за останній час, тому доводи апелянта про те, що стягнення, оголошене засудженій 04.07.2015 року, погашене, інші стягнення відсутні, має незадовільний стан здоров'я, в зв'язку з чим погіршилось ставлення до праці і тому до засудженої повинно бути застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, апеляційним судом не приймаються до уваги. Дані щодо стану здоров'я, відсутність дисциплінарних стягнень мають важливе значення, проте ці обставини не мають виключного значення при прийняті рішення про умовно-дострокове звільнення засудженої від відбування покарання.
За таких обставин, враховуючи те, що процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним, колегія суддів вважає, що підстав для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання ОСОБА_7 немає.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27 березня 2017 року про відмову в задоволенні клопотання засудженої ОСОБА_7 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4