24 травня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/595/17
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Войтовича І.І.,
при секретарі: Бондарчук О.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Трощак Є.В.,
представника відповідача - Хуснутдінова Н.Ч.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
встановив:
До Херсонського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 27.01.2016 р. :
- № 000371703, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 4358,69 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 3486,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 871,74 грн.;
- № 0000381703, яким ОСОБА_1 визначено штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 про проведення перевірки не повідомлявся. Зазначив, що з 22.08.2014 р. по 26.09.2015 р. він проходив військову службу в Збройних Силах України. Тому, на момент прийняття рішення про проведення перевірки, відповідно до наказу ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 21.09.2015 р. №957, проходив військову службу та не міг бути повідомлений про проведення перевірки. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 був не належно повідомлений про проведення перевірки та позбавлення його права участі у зазначеній перевірці, вважає прийняті податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Просив відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, Закону України від 08 липня 2010 року №2464- VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , наказу Державної податкової інспекції у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області від 21.09.2015 р. за №957 та відповідно до повідомлення від 21.09.2015 р. №623/21-03-17-03, виданого ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, головним державним ревізор - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб, управління доходів і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, ОСОБА_2 , проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 (місце проживання (податкова адреса): АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатом проведеної перевірки позивача складено акт від 30 вересня 2015 року №621/21-03-1703/2405901450 (далі - Акт).
В зазначеному акті перевірки контролюючим органом зроблено висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме:
- п293.3 ст. 293 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження суми єдиного податку на 3486,95 грн. за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р.;
- п.121.1 ст. 121 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), не забезпечено зберігання книги обліку доходів та витрат.
27 січня 2016 року, на підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, Відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
- № 000371703, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 4358,69 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 3486,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 871,74 грн.;
- № 0000381703, яким ОСОБА_1 визначено штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.
Не погоджуючись із вищенаведеними оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 75 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Статтею 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено Порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав у тому числі:
отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; (пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України).
Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. (п.79.1 ст. 79 ПК України).
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. (п.79.2 ст. 79 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2015 р. Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного Управління ДФС у Херсонській області прийнято наказ №957 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 22.09.2015 р., терміном 5 робочих днів з питань визначених пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.
21.09.2015 р. ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області видано повідомлення №623/21-03-17-03, відповідно до якого з 22.09.2015 р. за адресою: ДПІ у АДРЕСА_2 , буде проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу на те, що зазначений наказ про проведення перевірки та повідомлення були направлені ОСОБА_1 22 вересня 2015 р., тобто у день проведення самої перевірки в порушення вимог ст. 42, та п.79.2 ст. 79 ПК України.
Також, суд зазначає, що відповідно до Довідки Військового комісару Херсонського об'єднаного міського військового комісаріату, виданої полковником ОСОБА_3 30.03.2017 р. №3/199, капітан запасу ОСОБА_1 , 1965 р.н. проходив службу в Збройних Силах, у тому числі з 22.08.2014 р. по 26.09.2015 р.
Таким чином, ОСОБА_1 , на момент прийняття рішення контролюючим органом про проведення перевірки не міг фізично отримати вищезазначений наказ та письмове повідомлення та ознайомитися з ними до початку її проведення.
Також, суд звертає увагу на те, що незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що аналізованими нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).
Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 27 січня 2016 р. № 000371703 та № 0000381703 є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 27.01.2016 р. № 000371703, яким ОСОБА_1 збільшено грошове зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 4358,69 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 3486,95 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 871,74 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області від 27.01.2016 р. № 0000381703, яким ОСОБА_1 визначено штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 травня 2017 р.
Суддя Войтович І.І.
кат. 8.3.2