Справа № 564/1814/15-ц
12 травня 2017 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді Грипіч Л. А.
з участю секретаря Федас І. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів в сумі 9000грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 14 та 15 лютого 2014 року ним було помилково перераховано на рахунок в Приватбанку на ім'я відповідача грошові кошти в сумі 9000грн. На його письмову вимогу про повернення коштів в добровільному порядку відповідачем не вчинено ніяких дій щодо повернення коштів. Просить суд в судовому порядку стягнути з відповідача помилково перераховані йому грошові кошти в зазначеній сумі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував. Вимогу щодо повернення грошових коштів вважає безпідставною, оскільки всі кошти які надходили на його рахунок від позивача витрачались ним на заправку вантажного автомобіля, належного позивачу, та на якому він працював водієм та на інші потреби, які допомагали позивачу здійснювати підприємницьку діяльність.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що позов про повернення грошових коштів є необґрунтованим та безпідставним, оскільки між позивачем та відповідачем існували цивільно-правові відносини. Так, у відповідності до цивільно-правового договору між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останній зобов'язався здійснювати перевезення вантажів автомобілем позивача, тому перераховані кошти було використано виконавцем на заправку вантажного автомобіля дизельним паливом та на інші потреби.
Свідок ОСОБА_5, дружина відповідача та відповідач ОСОБА_2, допитаний судом відповідно до вимог ст.184 ЦПК України, як свідок, в судовому засіданні показали, що між позивачем та відповідачем існували трудові відносини і ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажів на замовлення ОСОБА_1
Суд, заслухавши пояснення сторін у справі, показання свідків, дослідивши надані сторонами докази, повно та всебічно з'ясувавшши обставини справи, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
В силу ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 14.02.2014р та 15.02.2014 року позивачем було перераховано на банківський рахунок відповідача грошові кошти в сумі 8500грн та 500грн, що підтверджено платіжними дорученнями від 14.02.2014р та від 15.02.2014р (а.с.3, 4).
Згідно письмової вимоги від 26.06.2015р ОСОБА_1 звертався до ОСОБА_6 щодо добровільного повернення вказаних грошових коштів, як помилково надісланих.
З відповіді на письмову вимогу від 13.07.2015р вбачається, що ОСОБА_2 вважає вимогу щодо повернення грошових коштів безпідставною, оскільки він з позивачем перебував у трудових відносинах і всі кошти які надходили на його рахунок від позивача витрачались ним за вказівкою ОСОБА_1 на заправку його вантажного автомобіля.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував, що між позивачем та відповідачем укладались будь-які трудові угоди та що вони перебували в трудових правовідносинах.
Оскільки відповідач не подав належних доказів на підтвердження того, що між ним та позивачем існують трудові правовідносини, то заборгованість в сумі 9000 грн. не була спростована.
Оцінюючи показання свідка ОСОБА_5, дружини відповідача та самого відповідача ОСОБА_2, надаючи їм належної оцінки, суд не приймає їх до уваги, оскільки вбачає в їх показаннях зацікавленість у розгляді справи .
Долучені відповідачем товаро-транспортна накладна №к-444 від від 15.02.2014 року на відпуск вантажу (блоки) та виписка по банківській картці/рахунку також не підтверджують, що перераховані позивачем кошти були витрачені на його потреби та за його вказівкою.
Будь-які інші докази на обґрунтування своїх заперечень відповідачем не було надано.
Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або яка зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Виходячи з вищенаведеного суд вважає грошові кошти в сумі 9000грн, як безпідставно набуті відповідачем та підлягають стягненню з нього на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 990,26 грн., які складаються з 243,60 грн. судового збору, що був сплачений при подачі позову та 746,66 грн. витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15, 16, 530, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 11,60, 88, 212, 214-215, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 9000 (дев'ять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 990,26 (дев'ятсот дев'яносто гривень 26 коп.) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СуддяЛ. А. Грипіч