Справа № 761/34840/15-ц
Провадження № 2/761/2499/2016
10 жовтня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.
при секретарях Савенко О.І., Романчук К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом та отримання свідоцтва про право власності, -
ОСОБА_1 (далі - Позивач) 20.11.2015 року звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Відповідач) , в якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько ОСОБА_2, який за життя отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,10 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, та розпочав процедуру її приватизації, яку, в свою чергу, не встиг завершити у зв'язку із смертю. При цьому, вказує, що відповідно до вимог ст.ст. 116, 125, 128 Земельного кодексу України землевпорядними органами були виконані дії щодо формування зазначеної земельної ділянки як об'єкта цивільних прав з визначенням її меж на місцевості та внесення інформації до бази даних Державного земельного кадастру. Разом з тим, зауважує, що маючи намір прийняти спадщину, що залишилась від померлого ОСОБА_2, в межах додаткового строку для прийняття спадщини, встановленого їй рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2014 року, 05.12.2014 року вона звернулась із відповідною заявою до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори, проте, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Майданнника І.В. від 03.06.2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок та земельну ділянку, що знаходяться АДРЕСА_1 У зв'язку зазначеним та з метою одержання дозволу на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа на земельну ділянку, в березні 2015 року вона звернулась з відповідною заявою до Київської міської ради, однак листом від 31.03.2015 року за вих. №057022-57/л-619-5350 отримала відмову у наданні такого дозволу. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити, посилаючись при цьому на ту обставину, що право на завершення приватизації земельної ділянки перейшло до неї, як до спадкоємця за законом після смерті батька ОСОБА_2
Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просили позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в наданих до суду запереченнях на позовну заяву, просив розгляд справи проводити у відсутність свого представника, а у задоволенні позову відмовити з підстав відсутності у померлого ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку.
Вислухавши пояснення Позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, а також оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
За змістом положень ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) процедура приватизації земельної ділянки розпочинається з моменту звернення громадянина з заявою до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що за рахунок земель міської забудови Рішенням Київської міської ради від 18.11.2004 року за №700-76/2110, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 га площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1
При цьому, згідно доручення Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації на підставі вищенаведеного рішення Відповідача, а також відповідної заяви ОСОБА_2, в 2005 році ТОВ «Фірма «Земля-Майно» виготовило технічну документацію про перенесення проекту відведення земельної ділянки в натуру (на місцевість) та складання державного акта на право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2) ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, АДРЕСА_1
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 27.07.2012 року, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві (а.с. 7).
Водночас, як вбачається зі змісту листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 09.02.2015 року за № 05707-2056, згідно з даними міського земельного кадастру, станом на 05.02.2015 року, за ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка код 906029:141 площею 553,44 кв.м. на АДРЕСА_1 однак документи, які посвідчують право власності чи користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою, станом на 31.12.2012 року у Департаменті земельних ресурсів зареєстровані не були (а.с. 30).
Таким чином, судом встановлено, ОСОБА_2, розпочавши процедуру приватизації спірної земельної ділянки за час свого життя, не встиг отримати правовстановлюючий документ на неї.
Звертаючись з позовом до суду, Позивач, як на підставу, посилається на те, що оскільки ОСОБА_2 за свого життя розпочав процедуру приватизації спірної земельної ділянки, проте не встиг одержати правовстановлюючий документ на неї, вона, як його спадкоємець за законом, має право на завершення такої приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.
Так, відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно положень ст. 1218 Цивільного України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Як вбачається з матеріалів спадкової справи №803\2014 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2, у встановлений рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06.11.2014 року строк, Позивач звернулась до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття всього спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2
Водночас, постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Майданника І.В. від 03.06.2015 року, Позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна померлого ОСОБА_2 на будинок та земельну ділянку, що знаходяться в АДРЕСА_1 з підстав, передбачених пп. 4.15 п.4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами, а саме, у зв'язку із відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Так, п.п. 4.15 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за №282/20595, передбачено, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
За положеннями ч.ч. 9, 10 ст. 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
Згідно приписів ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
В пункті 10 Постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року за № 7, роз'яснено, що відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Між тим, як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму листі від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судовому практику розгляду цивільних справ про спадкування», в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідно права в порядку спадкування - права на завершення приватизації одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.
При цьому, відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», з 01.01.2013 року державні акти про право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно вказаних Законів, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманий в територіальних органах Державної реєстраційної служби.
Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що ОСОБА_2, розпочавши процедуру приватизації спірної земельної ділянки за час свого життя, не встиг отримати правовстановлюючий документ на неї, у зв'язку із смертю.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, листом Київської міської ради від 31.03.2015 року за вих. №057022-57/л-619-5350, Позивачеві було відмовлено в отриманні дозволу на завершення приватизації та одержання правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку.
За таких обставин, враховуючи вищенаведені положення законодавства та встановлені у судовому засіданні обставини справи, суд вважає, що прийнявши спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_2, Позивач набула право на спадкування усіх прав та обов'язків, що належали останньому, включно, з правом на завершення приватизації спірної земельної ділянки.
Таким чином, оскільки Позивач успадкувала право на одержання спірної земельної ділянки у власність, яке мав спадкодавець, але в установленому порядку не може завершити процедуру приватизації та отримати правовстановлюючі документи на вказане нерухоме майно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому, в силу положень статті 88 Цивільного кодексу України, керуючись, із Відповідача на користь підлягають присудженню судові витрати, пов'язані із розглядом справи у розмірі 487 гривень.
З урахуванням викладеного на підставі статтей 79-1, 118, 125 Земельного кодексу України, статтей 1216, 1218, 1297 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 57 - 60, 64, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294, 296 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом та отримання свідоцтва про право власності - з а д о в о л ь н и т и у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право на завершення приватизації та отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Стягнути із Київської міської ради на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.