Справа № 502/1664/16-а
18 травня 2017 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Скрипкіній А.Ю.,
з участю позивача ОСОБА_1 , представників відповідача Демченко С.В. та Шевченко Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія справу в порядку адміністративного судочинства за адміністративною позовною заявою
ОСОБА_1
до
ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко Миколи Костянтиновича
про
скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу і стягнення судових витрат, -
ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області ОСОБА_2 про скасування постанови № 33 від 06.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень і, стягнення судових витрат.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він займає посаду Мирнівського сільського голови Кілійського району Одеської області. 21.072016 року поштою він отримав постанову № 33 винесену ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. У постанові зазначено, що він порушив вимоги п. 15 «Положення про військово - транспортний обов?язок», а саме не подав у строк до 20.06.2016 року відомості про наявність і технічний стан транспортних засобів і техніки. Після отримання постанови, він звернувся до військового комісаріату та отримав копію складеного на нього протоколу № 33 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 210-1 ч. 1 КУпАП, датований 30.06.2017 року. Позивач не заперечує, що дійсно станом на 30.06.2017 року відомості про технічний стан транспортних засобів та техніки яка наявна у сільській раді були складені, однак у письмовому вигляді до районного комісаріату у строк до 20.06.2017 року подані не були. Це обумовлено тим, що в грудні 2015 року вказаний звіт надавались до РВК та станом на 20.06.2017 року жодних змін не відбулося. У зв?язку з цим, він у телефонному режимі повідомив військового комісара про відсутність таких змін і, останній погодився що звіт поштою надсилати не має потреби, а у подальшому, коли хтось з працівників сільської ради буде у відрядженні у м. Кілія завезе звіт до РВК. Про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення йому відомо е було, при складанні він присутній не був, права та обов?язки йому не роз'яснювались і копію протоколу не отримував. Також позивач не згоден з постановою № 33 від 06.07.2016 року, оскільки його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього і таким чином він був позбавлений можливості надавати докази, давати пояснення, а також позбавлений права на отримання юридичної допомоги. На підставі викладеного позивач просить суд скасувати постанову № 33 від 06.07.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу як незаконну. Також позивач зазначив, що при зверненні до суду з адміністративним позовом ним був сплачений судовий збір у розмірі 551 гривні 20 копійок, які він просить стягнути на його користь з відповідача.
Представники відповідача ОСОБА_3 та Шевченко Дмитро Миколайович позов не визнали та в судовому засіданні пояснили наступне.
Згідно з п. 15 «Положення про військово - транспортний обов?язок», затвердженого Постановою КМУ № 1921 від 28.12.2000 року з наступними зміна та доповненнями, керівники підприємств, установ та організацій подають військовим комісаріатам щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за встановленою формою. Станом на 20.06.2016 року Мирнівський сільський голова Кос Ігор Петрович такий звіт до Кілійського РВК не подав. 30.06.2016 року відповідальний виконавець мобілізаційного відділення Кілійського РВК старший солдат ОСОБА_4 та заступник військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 - начальник мобілізаційного відділення майор ОСОБА_3 прибули до будівлі Мирнівської сільської ради для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення. В кабінеті сільського голови у присутності ОСОБА_3 та працівника військово-облікового столу сільської ради ОСОБА_5 ОСОБА_1 було роз?яснено суть вчиненого ним адміністративного правопорушення та ОСОБА_4 склав відносно нього протокол № 33 від 30.06.2016 року за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП. У протоколі також було зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 06.07.2016 року, о 10.00 годині, в приміщенні Кілійського РВК за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Богдана Хмельницького, 70. Отримавши копію протоколу та ознайомившись з його змістом ОСОБА_1 від письмових пояснень, від підписання протоколу та від засвідчення факту, що він отримав копію протоколу у присутності вищевказаних осіб - відмовився. Працівник військово-облікового столу сільської ради ОСОБА_5 також відмовилась від підписання протоколу про адміністративне правопорушення № 33 від 30.06.2016 року мотивувавши це тим, що вона працює у сільській раді та перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_1 . Після складання протоколу представники Кілійського РВК відбули на проведення перевірки СВК «Дружба», яке розташовано у с. Мирне, Кілійського району, Одеської області. Також представники відповідача зазначили, що під час складання адміністративного протоколу № 33 від 30.06.2016 року, ОСОБА_5 декілька разів на мобільний телефон дзвонив бухгалтер СВК «Дружба» та цікавилась чи не пішли ще працівники РВК з сільради. Оскільки ОСОБА_1 06.07.2016 року до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, адміністративну справу було розглянуто за його відсутності. За наслідками розгляду адміністративної справи ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області ОСОБА_2 було винесено постанову № 33 згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 гривень.
На підставі викладеного представники відповідача вважають позов необґрунтованим та просять суд відмовити у його задоволенні.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює начальником військово-облікового столу Мирнівської сільської ради, Кілійського району, Одеської області. Дійсно влітку 2016 року до приміщення сільської ради приходили працівники Кілійського РВК, однак конкретну дату, коли це було вона не пам'ятає. Під час знаходження працівників РВК у приміщенні сільської ради їй декілька разів дзвонила бухгалтер СВК «Дружба». Свідок зазначила, що ніяких протоколів про адміністративне правопорушення відносно сільського голови ОСОБА_1 працівниками Кілійського РВК у її присутності не складалось та на ознайомлення і підписання їй не надавалось.
Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши надані письмові докази та розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії. Зазначені Протокол та Постанова перевірялись судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо,неупереджено, добросовісно, розсудливо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.88 року з наступними змінами і доповненнями "Про практику розгляду судами скарг на постанови по справах про адміністративні правопорушення" суд, розглядаючи такі справи, повинний перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки провини, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність і його провина в його здійсненні; чи не сплинув строк для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), що виносив постанову про тяжкість скоєного правопорушення і наявність обтяжуючих обставин; чи накладене стягнення з урахуванням пом'якшуючих обставин, майнового положення особи.
З дослідженого судом протоколу про адміністративне правопорушення № 33 від 30.06.2016 року складеного відповідальним виконавцем мобілізаційного відділення Кілійського РВК старшим солдатом ОСОБА_4 відносно Мирнівського сільського голови ОСОБА_1 за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП вбачається, що останній порушив вимоги п. 15 «Положення про військово-транспортний обов?язок»: неподання до 20.06.2016 року до Кілійського РВК відомостей про наявність транспортних засобів, їх технічний стан, а також про громадян, що працюють на таких транспортних засобах. Також у протоколі зазначено, що правопорушник від надання письмових пояснень та отримання копії протоколу у присутності свідка ОСОБА_3 відмовився. Крім цього у протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відносно ОСОБА_1 відбудеться 06.07.2016 року, о 10.00 годині, в приміщенні Кілійського РВК за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Богдана Хмельницького, 70.
06.07.2016 року ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області Шевченко Миколою Костянтиновичем винесено постанову № 33 згідно з якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 ч. 1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 510 гривень. Відомості про отримання ОСОБА_1 копії постанови та його особистий підпис відсутні..
Частина 1 ст. статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 268 Кодексу про адміністративні правопорушення України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події чи складу адміністративного правопорушення.
Як зазначив Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Корнєв і Карпенко проти України”(Заява № 17444/04) 21.10.2010 року, вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є “необхідним” для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.
Суд не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_3 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення № 33 від 30.06.2016 року, однак від підпису відмовився і, таким чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього, оскільки окрім пояснень відповідального виконавця мобілізаційного відділення Кілійського РВК старшого солдата ОСОБА_4 та ТВО військового комісара Кілійського районного військового комісаріату Одеської області майор ОСОБА_3 , які на думку суду є особами зацікавленими у наслідках розгляду справи суду не надано.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду адміністративної справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП що позбавило позивача можливості користуватися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Право мати захисника також гарантується ст. 271 КУпАП.
За таких обставин розгляду справи про адміністративні правопорушення, позивач був позбавлений можливості належним чином ознайомитися з висунутими проти нього обвинуваченнями та доказами, а також адекватно їх оцінити і розробити серйозну стратегію свого захисту. В зв'язку з зазначеним суд вважає, що під час розгляду посадовою особою справи про адміністративні правопорушення було порушено право ОСОБА_1 на захист що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 293 КУпАП є підставою для скасування постанови і направлення справи на новий розгляд.
Приймаючи до уваги, що на день розгляду справи судом закінчився строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 1 ст. 38 КУпАП, провадження по справа підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративні правопорушення, звільняється від сплати державного мита (судового збору).
При зверненні до суду з адміністративним позовом ОСОБА_1 було помилково сплачено судовий збір у сумі 551 гривня 20 копійок.
Оскільки суд позбавлений повноважень стягувати помилково сплачені кошти, адміністративний позов ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з відповідача судових витрат задоволенню не підлягає.
Згідно з ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Суд може прийняти іншу постанову, якаб гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки відповідно до ст. 288 КУпАП, оскарження постанов у справах про притягнення до адміністративної відповідальності здійснюються в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, але з рахуванням особливостей, встановлених Кодексом України про адміністративні правопорушення, суд вважає, що резолютивна частина постанови про справі повинна бути викладена в редакції, яка узгоджується з положеннями ст. 293 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 293 КУпАП, ст. ст. 11, 70, 71, 159-163, 171-2 КАС України, суд -
Позов - задовольнити частково.
Постанову № 33 від 06.07.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 ч. 1 КУпАП і, накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень - скасувати, провадження по справі закрити.
У задоволенні позову в частині решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан