Справа № 128/1352/17
25 травня 2017 року місто Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Саєнко О.Б., розглянуши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
23 травня 2017 року до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню без руху, оскільки вона невідповідає вимогам , викладеним в п.п.3,4,5,6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, виходячи з такого.
Згідно до положень, викладених в п.п.3,4,5,6 ч.2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява, повинна містити в собі : 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
З суті позовних вимог вбачається, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері- Соколовської ОСОБА_2 та претендує на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок № 15, розташований по вул. Дачній , с. Бохоники Вінницького району та земельну ділянку , площею 0,22 га за цією адресою.
Так, позивачем зазначено, що померла - ОСОБА_3 є його матерію, але згідно доданої копії свідоцтва про народження позивача , вбачається, що його мати- Соколовська ОСОБА_4 ( українською мовою) , а згідно до доданої позивачем копію свідоцтва про смерть серії І-АМ № 350932 , вбачається що 08.07.2016 року померла - ОСОБА_3 ( українською мовою), тобто наявні протиріччя у написані ім'я та по -батькові громадянки з прізвищем «Соколовська».
Також, позивачем у резолютивній частині позову не зазначено на яке саме спадкове майно він просить суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом , тобто позивачу слід конкретизувати позовні вимоги.
Якщо позивач заявить позовні вимоги про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку , йому слід доплатити судовій збір за ще одну вимогу майнового характеру , оскільки ним сплачений судовій збір в розмірі 1016,90 грн. лише за одну вимогу майнового характеру, розрахованої з інвентаризаційної вартості житлового будинку; виходячи з такого.
Згідно до положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 600 грн.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 80 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно - вартістю майна .
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 000 грн.
Тому, позивач повинен сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (про визнання права власності на земельну ділянку) виходячи з 1% ціни позову ( вартості нерухомого майна на час звернення до суду із такою позовною вимогою) , але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 640 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 000 грн., та послатися на письмових доказ зазначеної вартості земельної ділянки та надати оригінал документу про сплату судового збору.
Також суд звертає увагу позивача , що згідно роз*яснень , викладених у п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 р. № 7, вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Тобто , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадщини у нотаріальному порядку, у зв*язку з чим, виникає цивільно-правовій спір.
Тому, позивач повинен надати суду відмову нотаріуса у оформленні права на спадщину за позивачем на земельну ділянку , оскільки до позову позивачем надана відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом лише на житловий будинок.
Також, позивач не зазначив доказів , що підтверджує належності на прав власності спадкодавцю житлового будинку № 15 по вул. Дачній, с. Бохоники Вінницького району ( а саме , на документи, що підтверджують правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно (будинок, споруда);чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності), в свою чергу, з техпаспорту складеного 03.05. 2017 р. на цей будинок , вбачається, що правовстановлюючі документи на будинок відсутні.
Зазначені вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у даній цивільній справі.
Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України , суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: отримувач коштів у Вінницькому р-ні/ Вінницький р-н/ 22030101; код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 38054712; Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача - (МФО) 802015; рахунок отримувача -31213206700071; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - 101 -судовий збір.
Тому , виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне залишити дану позовну заяву без руху надавши позивачу строк в п'ять днів, з дня отримання цієї ували суду для усунення її недоліків.
Керуючись ч.1 ст.121 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бохоницької сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, що йому необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки позовної заяви, в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали. Якщо в цей же строк не буде виправлений вказані недоліки позовної заяви, то вона буде вважатися судом неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: