АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
МСП-03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А
Справа № 757/58380/16-ц Головуючий в 1 інстанції - Фаркош Ю.А.
апеляційне провадження № 22-ц/796/4613/2017 Доповідач - Заришняк Г.М.
24 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.
при секретарі - Гарматюк О.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Бурки Валерія Володимировича, діючого в інтересах Фермерського господарства «Бурка В.В.» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року в справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди,-
Фермерське господарство «Бурка В.В.» звернулося в суд з позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України в м. Києві, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову Господарство зазначало, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. повернуто позивачу позовну заяву фермерського господарства «Бурка В.В.» до Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинитидії.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 03.07.2013р., яка залишенабез змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2013р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015р., позовну заяву фермерського господарства «Бурка В.В.» до Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та про зобов'язання до вчинення дій повернуто позивачу.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. заяву Фермерського господарства про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. залишено без задоволення. Посилаючись на те, що судами порушені його права просив стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 000 грн.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року позов залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі Бурка В.В., діючий в інтересах Фермерського господарства «Бурка В.В.»., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення позову.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Міністерства юстиції України проти апеляційної скарги заперечував, вважаючи рішення суду законним.
Позивач та представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. повернуто позивачеві позовну заяву фермерського господарства «Бурка В.В.» до Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 03.07.2013р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2013р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2015р., позовну заяву фермерського господарства «Бурка В.В.» до Управління охорони, використання та відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Львівській області про визнання протиправними дій та про зобов'язання до вчинення дій повернуто позивачу.
На підставі ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016р. заяву Фермерського господарства про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. залишено без задоволення.
Вказані ухвали суду у встановленому законом порядку не скасовані і є чинними.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що суддями Львівського окружного адміністративного суду, Сокальського районного суду Львівської області Львівського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України було порушено норми Конституції та КАСУ, оскільки представник не міг в короткі терміни захистити права фермерського господарства, чим завдано моральної шкоди.
Статтею ст. 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди у такому випадку є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Дані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 11.09.2013р. у справі № 6-48цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.п.3,3 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з подальшими доповненнями та змінами, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Згідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі
У відповідності з вимогами ст.ст.10, 60 ЦПК України, розгляд і вирішення цивільних справ у судах проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивачем не надано суду будь-яких належних та переконливих доказів протиправних (неправомірних) дій чи бездіяльності суддів вказаних судів та заподіяння їх діями чи бездіяльністю позивачеві моральної шкоди.
Окрім того, зазначаючи про те, що фермерському господарству «Бурка В.В.» неправомірними діями суддів завдано моральну шкоду, позивачем вказано про втрати немайнового характеру, завдані представнику фермерського господарства, фізичній особі - Бурка В.В.
Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним по справі доказам дав належну оцінку та й прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позову, обґрунтовано відмовивши в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу БуркиВалерія Володимировича, діючого в інтересах фермерського господарства «БуркаВ.В.» - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: