03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
Справа № 754/5125/16-ц Головуючий у 1 інстанції Клочко І.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/796/2548/2017 Суддя-доповідач Антоненко Н.О.
23 травня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
у складі судді-доповідача АнтоненкоН.О.,
суддів Семенюк Т.А., Шкоріної О.І., при секретарі Юрченко А.С.,
за участю позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Наконечної АльониВікторівни, яка на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про повернення депозитних коштів.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на її користь 3500грн, що знаходяться на депозитному рахунку, 1500грн на відшкодування моральної шкоди, 700грн витрат за надання правової допомоги; стягнуто з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь держави 551,20грн судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2014 ОСОБА_3 уклала з ПАТ КБ «Приватбанк» договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070139452700 строком до 03.06.2015 та відповідно до квитанції від 03.06.2014 в цей же день внесла на рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «КБ «Приватбанк» 14400грн.
Також судом установлено, що 04.12.2015 позивач звернулася до Банку із заявою про повернення залишку коштів на рахунку та про надання виписок по її рахунках. Листом від 14.12.2015 Банк відмовив позивачу у виплаті коштів по вкладу та видачі запитуваних виписок по її рахунках, посилаючись на складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, що відкрито в кримських відділеннях ПАТ КБ «Приватбанк».
Виходячи з того, що Банком було порушено право позивача на отримання залишку депозитного вкладу, а також що позивач відповідно до вимог договору повідомила відповідача про повернення коштів, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково, стягнувши суму депозитного вкладу, моральну шкоду та витрати на правову допомогу.
В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Позивач просила апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав
Предметом позову у даній справі є невиконання банком зобов'язання за договором банківського вкладу щодо повернення його частини на вимогу вкладника. Спірні правовідносини врегульовано ст. ст.1058,1060 ЦК України.
Правильно встановлено судом, що 03.06.2014 у відділені ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою м. Київ, вул. С. Петлюри, 22, а не в Криму, сторони уклали договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070139452700 строком до 03.06.2015 на першочергову суму 14440грн, яку того ж дня позивачем було внесено на рахунок банку. Умовами договору передбачено можливість зняття вкладних коштів з рахунку без розірвання договору.
4 грудня 2015 року позивач звернулася до банку із заявою про повернення залишку депозитного вкладу, проте, їй було відмовлено у цьому з посиланням на складнощі з обслуговуванням депозитів і рахунків, відкритих у кримських відділеннях банку.
З огляду на встановлені обставини та з урахуванням положень ст.1060 ЦК України правильним є висновок суду першої інстанції про невиконання банком зобов'язань за договором без законних на те підстав.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надала доказів існування правовідносин за спірним договором банківського вкладу та знаходження спірних грошових сум на депозитному рахунку, не заслуговують на увагу, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» не надав належних та допустимих доказів на спростування наявного в матеріалах справи Договору банківського вкладу №SAMDNWFD0070139452700 від 03.06.2014, оригінал якого було оглянуто судом (ас7), та оригінал оглянутої судом квитанції про внесення позивачем 14400,00грн у відділенні відповідача у м. Києві по вул. Петлюри, 22 на рахунок НОМЕР_1, визначений умовами договору банківського вкладу, яка має всі реквізити, визначені Інструкцією про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року за № 174 (ас9).
Крім того, відповідно до виданої позивачу довідки по її рахунках від 14.04.2017 на рахунку НОМЕР_1, відкритому на підставі договору SAMDNWFD0070139452700 від 03.06.2014, на ньому обліковується залишок з урахуванням кредитного ліміту в розмірі 3461,47грн (ас150).
Оскільки банк не виконав зобов'язання з повернення вкладу з посиланням на укладення договору банківського вкладу в АР Крим, що не відповідає установленим обставинам справи, а також враховуючи докази на підтвердження внесення коштів за договором, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення з банку коштів, що знаходяться на депозитному рахунку позивача.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо припинення діяльності відокремлених структурних підрозділів ПАТ КБ «Приватбанк», що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також на положення Федерального Закону №39-ФЗ «Про захист інтересів фізичних осіб, що мають вклади в банках та відокремлених структурних підрозділах банків, зареєстрованих та (чи) діючих на території Республіки Крим та на території міста федерального значення Севастополя» та рішення Центрального банку Російської Федерації №РН-33/9 від 13 травня 2014 року, оскільки стороною укладеного між сторонами договору № SAMDNWFD 0070139452700 є саме ПАТ КБ «Приватбанк», припинення діяльності відокремлених структурних підрозділів банку не мають значення при вирішенні даного спору.
Щодо позовних вимог про стягнення з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивача моральної шкоди, то суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для її відшкодування, адже ні договором, ні законом не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з відмовою банку повернути вклад або його частину на вимогу вкладника.
Питання відшкодування позивачу витрат на правову допомогу вирішено судом з дотриманням норм процесуального закону та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
За таких обставин оскаржуване рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача 1500грн на відшкодування моральної шкоди з ухваленням у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,308,309,313,315 ЦПК України, колегія
Апеляційну скаргу Наконечної Альони Вікторівни, яка на підставі довіреності діє в інтересах Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 1500грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2016 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя-доповідач Н.О. Антоненко
Судді Т.А. Семенюк
О.І. Шкоріна