АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа №33/796/848/2017 Постанова винесена суддею Коренюк А.М.
Категорія: ст. 130 КУпАП
22 травня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кепкал Л.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності -
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 320 гривень 00 копійок.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_3 13.01.2017 року о 23 год. 02 хв., по пр. Бажана м. Києві, керував автомобілем НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому порядку проведений в Київській міській лікарні «Соціотерапія» та згідно висновку лікаря за результатами медичного огляду встановлено, що ОСОБА_3 станом на 13.01.2017 23 год. 30 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння. Своїми діями порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року скасувати, змінити міру покарання на штраф у розмірі 10 200 грн., не позбавляючи його права керувати транспортними засобами.
Апелянт вважає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою. Посилаючись на неповноту проведеного судового розгляду зазначає, що суд першої інстанції порушив його право на справедливий захист, порушив принцип верховенства права, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, недостатньо аргументовано мотивував своє рішення, ухвалив його на припущеннях та вказав недостовірну інформацію стосовно нього.
ОСОБА_3 вказує на те, що його не було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання, тому він не був присутній під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та не зміг надати ґрунтовні пояснення щодо обставин справи.
Також вважає, що працівниками патрульної поліції порушено вимоги ст. 266 КУпАП, що передбачає конкретний порядок проведення огляду осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Звертає увагу суду на те, що у постанові суду першої інстанції вказані неправдиві відомості про особу ОСОБА_3, а саме те, що він раніше притягувався до відповідальності за аналогічне правопорушення, що не відповідає дійсності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи убачається, що суд повно та всебічно дослідив обставини вчинення адміністративного правопорушення, наявні у справі докази, а тому висновок, викладений в постанові суду, про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, є правильним.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №115562 від 13.01.2017 року (а.с. 1), висновком Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» №000388 від 13.01.2017 року (а.с. 2), згідно з яким під час медичного огляду ОСОБА_3 о 23 год. 30 хв. 13 січня 2017 року було встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Огляд у закладі охорони здоров'я проведений у відповідності з вимогами ст. 266 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС,МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а тому підстав ставити під сумнів висновок за результатами такого огляду не вбачається.
На запит Апеляційного суду міста Києва надано відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчиненого ОСОБА_3, який підтверджує викладені у протоколі та постанові суду обставини.
При перегляді відеозапису під час судового засідання встановлено, що працівниками патрульної поліції в повному обсязі дотримано вимоги «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» №1452/735 від 09.11.2015 і даний відеозапис лише спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_3
На підтвердження дотримання вимог ст. 266 КУпАП в матеріалах справи також міститься розписка від 14.01.2017 року, в якій зазначено, що гр. ОСОБА_5 підтвердив факт залишення на зберігання транспортного засобу «ЗАЗ-DAEWO», д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 (а.с. 3).
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено право ОСОБА_3, передбачене ст. 268 КУпАП знайшли своє місце, оскільки з матеріалів справи вбачається, що адміністративна справа була розглянута судом першої інстанції за відсутністю ОСОБА_3, при цьому в матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення зазначеної особи про день та час судового розгляду.
Разом з тим, недотримання судом вимог ст. 268 КУпАП не є безумовною підставою для скасування постанови суду, оскільки в повному обсязі права, передбачені ст. 268 КУпАП ОСОБА_3 були реалізовані в суді апеляційної інстанції, в тому числі шляхом надання пояснень, заявлення клопотань та ін.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП, крім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів покарання.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови судді, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт, не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, поряд з цим стягнуто судовий збір в розмірі 320 гривень 00 копійок - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду м. Києва Л.І. Кепкал