03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
Справа № 760/10133/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/5958/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А.
25 травня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів -Прокопчук Н.О., Саліхова В.В.,
при секретарі - П'ятничук В.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року у справі за позовом Командування сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів , -
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Командування сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) грошові кошти в розмірі 38 640, 04 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд рішення скасувати, провадження у справі закрити, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга піддягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що у червні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що відповідач у період з 6 травня 1980 року по 29 листопада 2013 року проходив військову службу у Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 11 листопада 2013 року № 366 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 29 листопада 2013 року № 230, з 29 листопада 2013 року виключений із списків особового складу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та всіх видів забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 29 листопада 2013 року №230, відповідачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 33 повних календарних роки військової служби в сум і- 118 527,80 грн.
29 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся у Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити дії щодо її перерахунку з врахуванням раніше виплаченої суми цієї одноразової грошової допомоги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 березня 2015 року у справі № 826/20758/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 33 календарних роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, яка передбачена Постановою № 889, з врахуванням раніше виплаченої суми цієї одноразової грошової допомоги.
На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 березня 2015 здійснено нарахування та виплату відповідачу одноразової грошової допомогу в сумі - 47 411,10 грн..
Постановою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 20105 року - скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Зазначив, що підстави відповідно до яких ОСОБА_1 набуті грошові кошти в сумі 47 411,10 грн. відпали, а тому на даний час грошові кошти у зазначеному розмірі є безпідставно набутими, у зв'язку із чим просив суд стягнути з відповідача на користь Командування сухопутних військ Збройних Сил України 47 411,10 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 6 травня 1980 року по 29 листопада 2013 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.
Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 11 листопада 2013 року № 366 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 29 листопада 2013 року № 230, з 29 листопада 2013 року виключений із списків особового складу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України та всіх видів забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та на підставі наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по стройовій частині) від 29 листопада 2013 року №230, відповідачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 33 повних календарних роки військової служби в сум і- 118 527,80 грн.
29 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся у Окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Командування Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання протиправними дій при нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити дії щодо її перерахунку з врахуванням раніше виплаченої суми цієї одноразової грошової допомоги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 березня 2015 року у справі № 826/20758/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015, позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано Командування Сухопутних військ Збройних Сил України виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 33 календарних роки з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40% грошового забезпечення, яка передбачена Постановою № 889, з врахуванням раніше виплаченої суми цієї одноразової грошової допомоги.
На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 березня 2015 року здійснено нарахування та виплату відповідачу одноразової грошової допомогу в сумі - 47 411,10 грн..
Постановою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 20105 року - скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
При цьому в силу ч. 1 ст. 1215 ЦК України, не підлягає поверненню, зокрема, заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інст. інстанції виходив з того, що відповідач набув кошти у розмірі 38 640, 04 грн. за рахунок Командування Сухопутних військ Збройних Сил України.
Проте з таким висновком суду першої інстанції повною мірою погодитися не можна з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти перераховані позивачем на виконання судового рішення, при цьому відсутні рахункові помилки і недобросовісність з боку набувача, тому відсутні підстави для стягнення виплачених грошових коштів з відповідача згідно зі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.
Зобов'язання з безпідставного набуття майна виникають за наявності таких умов: наявність факту набуття або зберігання майна; набуття або зберігання здійснено за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для набуття або зберігання майна.
Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом (ч. 1ст. 1215 ЦК України).
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у ст. 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 2 липня 2014 року № 6-91цс14, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його не чинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, із заявою про поворот виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 265 КАС України, вони не зверталися.
Інститут повороту виконання судового рішення передбачає процесуальні підстави повернення безпідставно стягнутого за скасованим судовим рішенням та не регулює відносини, пов'язані з не договірним зобов'язанням, що виникає у зв'язку з набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.
Ст.ст. 1212, 1215 ЦК України регулюють зобов'язання з безпідставного набуття або зберігання майна як одного із виду позадоговірних зобов'язань.
Виплата коштів на підставі рішення суду не є видом позадоговірних зобов'язань.
Оскільки отримані ОСОБА_1 кошти перераховані Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України на виконання судового рішення, при цьому відсутні рахункові помилки і недобросовісність з боку набувача, відсутні підстави для стягнення виплачених грошових коштів з відповідача на підставі ст. 1212 ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21 березня 2017 року скасувати, ухваливши нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову Командування сухопутних військ Збройних Сил України (Військова частина НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 про стягнення коштів відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді